"Кожен єпископ - наступник апостолів", - Олександр Язловецький про те, ким є єпископ для Церкви

Єпи́скоп (грец. Επίσκοπος — наглядач, охоронець) - той, хто наглядає, пильнує й  дбає. Кожен єписокп є наступником апостолів: коли Христос доручив керувати своєю Церквою апостолам, то вони через обряд Рукоположення - молитву й покладання рук, передали це служіння іншим апостолам - єпископам, а також священникам і дияконам. Але повноту священства має лише єпископ. Папа - перший наступник апостола Петра. Субцесія (від лат. successio — наступність, спадкування) є процесом передавання покладання рук від апостола до наступного єпископа, якого Церква дотримується дотепер. 

Кожен єпископ має три основні напрямки завдання:
* навчати;
* освячувати;
* управляти. 

Документи Церкви говорять про те, яким має бути єпископ: людяний, щирий, мати сталий характер, чутливий до радощів і страждань, добрий, терпеливий, розсудливий, відкритий до діалогу, вміти слухати, та бути батьком для священників. Також єпископ має вміти поєднувати бути добрим душпастирем і адміністратором одночасно. Згідно цих критеріїв відбуваються вибір, за яким Апостольській нунцій в Україні представляє кандидатів Папі Римському, і вже наступник Петра, глава Церкви призначає, хто має стати єпископом, первосвященником й управителем дієцезії.