Ієрархія. Геніальний план Бога

Ієрархія в Церкві була встановлена Ісусом Христом. Кожен охрещений має право стати членом ієрархії та покликаний бути свідком воскреслого Ісуса. Священство є ієрархічним або священством люду Божого. У Старому Завіті священник був змушений очищати себе задля святості й бездоганності. Кожне коліно Ізраїля отримало свою частину землі, окрім роду левітів — вони були призначені для служіння в храмі.

Ісус Христос зробив революцію: Він учинив Себе єдиним Священником-Посередником між людьми і Богом, маючи людську і божественну природу одночасно. Досконало розуміючи, чого хоче Бог від людини, Ісус від імені всього людства віддавав честь і славу Богові, звершуючи культ. Ті, хто беруть участь у священстві Ісуса Христа, є священниками Нового Завіту і стають «Alter Christus» — другим Ісусом у громаді, де виконують своє служіння.

Розмноженням хліба Ісус показав, що ніколи не бракуватиме хліба і завжди буде достатньо для всіх. «А Ісус сказав їм: “Не треба їм відходити: дайте ви їм їсти”» (Мт. 14:16). Ісус показує, яким є завдання для учнів — перших Його слуг.

«Геніальний план Бога — використати ієрархію і покликаних людей для служіння в особі Ісуса Христа або від імені Ісуса Христа в Таїнствах, які мають завдання спасати людей, даючи поживу, що дає життя вічне», — підкреслює о. Міхал.

Апостол Павло в посланнях до Тимотея говорить про те, що єпископ має виконувати функції голови Церкви, представляючи Ісуса як Голову містичного Тіла, яким є Церква: проголошувати Євангеліє, бути служителем Таїнств для вірних та навчати, як жити Таїнствами — такі завдання має єпископ.

У священстві є також функція царя — Того, Хто має владу над усім світом. Царювання — це обітниця, яку Бог дає людині.

В ієрархії окреме місце займає церковний суд, що допомагає вирішувати можливі конфлікти серед парафіян або випадки недотримання Божих законів священниками, які також є недосконалими людьми і можуть мати свої слабкості. Над єпископом єпархіальним владу має єпископ Риму.

Ордени в Церкві, такі як бенедиктинський чи кармелітський, існують як незалежні релігійні структури, але мають зв’язок із мирянами, які можуть брати участь у Службі Божій при закритих монастирях. Ордени, що перетворилися на згромадження, мають свої закони, але дотримуються ієрархічної структури Церкви.

Часто монаші ордени служать при парафіях, серед яких — паллотини, місіонери облати Непорочної Марії, францисканці, капуцини та інші. Парафії, де присутні монахи, мають більше можливостей для місійної діяльності.

«Священство мирян виповнюється в нас через потребу ієрархічного священства, яке дає нам силу і віру через Таїнства, в яких ми пізнаємо свідчення про милосердного Ісуса Христа і можемо передавати правду про Бога світові», — наголошує о. Міхал про покликання кожного мирянина.