Жива Хресна Дорога

В ім’я Отця і Сина, і Святого Духа. Амінь

Маріє, моя Мати, ти була першою, хто пережив Хресну дорогу. Ти відчула весь біль і приниження. Ти не боялася насмішок, якими осипав тебе натовп. Твої очі були постійно на Ісусові та Його Болю. Чи у цьому таємниця твоєї надприродної сили? Як твоє любляче серце витерпіло таку ношу і такий тягар? Коли ти дивилася на його спотикання та падіння, чи не мучили тебе спогади минулого Його народження, його приховане життя і Його служіння?

Ти так хотіла, щоб усі любили Його. Який біль у серці ти відчувала, коли бачила, що так багато людей ненавидить Його — ненавидить з диявольською люттю. Візьми мене за руку, коли буду проходити цією Хресною дорогою.

Надихни мене думками, які допоможуть мені усвідомити, як сильно Він любить мене. Дай мені світло, щоб я міг застосовувати кожну стацію у моєму щоденному житті і пам'ятати про потреби мого ближнього на цій дорозі Болю.

Солодка Мати, дозволь нам йти цією Дорогою разом, і нехай любов у моєму бідному серці буде маленькою втіхою для тебе.

Стояння І. Ісуса засуджено на смерть

Поклоняємось Тобі, Христе, і величаємо Тебе, бо Ти через хрест свій відкупив світ.

Мій Ісусе, світ все ще осуджує Тебе. Він продовжує Питати, хто Ти і чому Ти вимагаєш того, чого вимагаєш. Він запитує знову і знову, якщо Ти Син Божий, чому Ти дозволив, щоб світ був таким, яким є? Чому Ти мовчиш?

Хоча зарозумілість світу сердить мене, в глибині своєї душі я мушу мовчки прийняти те, що також ставлю ці питання. Твоя покора засмучує мене і примушує почувати себе незручно. Твоя сила перед Пилатом, коли Ти сповна випив із сили Отця, дає відповідь на моє запитання: що таке воля Отця? Отець допускає багато страждань у моєму житті, але все це для мого добра. Якби тільки я також зміг мовчати наперекір розсудливості світу; бути твердим у вірі, коли все здається втраченим; спокійним, коли мене несправедливо звинувачують; вільним від жорстокості людської поваги; готовим виконувати волю Отця, незважаючи на те, як би не було важко.

Мовчазний Ісусе, дай нам усім ласки, якої ми потребуємо для того, щоби вистояти наперекір насмішкам світу. Дай бідним силу ви тримати в нестатках і завжди пам'ятати про свою гідність як синів Божих.

За нас Ти страждав, за нас був розп'ятий, Ісусе наш Спасе, помилуй нас.

Стояння II. Ісус бере Свій Хрест

Поклоняємось Тобі, Христе, і величаємо Тебе, бо Ти через хрест свій відкупив світ.

Як могла людина накласти такий тягар на Твоє скатоване і закривавлене Тіло, Господи Ісусе? Кожен порух Хреста все глибше заганяв колючки в Твою голову. Як Ти втримався, щоб не дозволити ненависті наповнити Твоє серце? Як ця вся несправедливість не порушила Твого миру? Воля Отця була несправедливо безжалісною на Тобі чому я незадоволений, коли вона несправедливо жорстока на мені?

Я бачу несправедливість і почуваюся розбитим, а коли мої плани зменшити її сходять нанівець, я впадаю у відчай. Коли я бачу обтяжених бідністю, які страждають набагато більше, і хрест додається до хреста, моє серце не може залишатись незворушним. Я цілком втрачаю здатність бачити гідність Хреста, як такого, що несуть з любов'ю. Було б набагато краще без нього.

Мій Ісусе, Ти обіймав Свій Хрест із великою любов'ю, Ти знав його силу, Ти бачив волю Отця. Більшість хрестів, які маю, створюю собі сам — вони є, тому що я відмовляюся нести той простий Хрест, що Ти дав мені. Нехай я ніколи не забуду, що несправедливість світу може довершувати справедливість Божу в моїй душі.

За нас Ти страждав, за нас був розп'ятий, Ісусе наш Спасе, помилуй нас.

Стояння ІІІ. Ісус падає перший раз під Хрестом

Поклоняємось Тобі, Христе, і величаємо Тебе, бо Ти через хрест свій відкупив світ.

Мій Ісусе, здається мені, що, як Бог, Ти мав би нести Свій Хрест не спотикаючись, але Ти не зробив цього. Ти впав під його тягарем, щоб показати мені, що Ти розумієш, коли я падаю. Чи це гордість примушує мене хотіти сяяти від щастя, навіть коли боляче? Ти не соромився падати — прийняти Хрест було важко. У світі є люди, яких моя гордість не буде терпіти, оскільки я хочу, щоб усі були сильними, хоча сам я слабкий. Я соромлюся зазнати поразки в будь-чому.

І, якщо Отець допускає поразку в моєму житті так, як Він допустив Твоє падіння, тоді я повинен розуміти, що в цій поразці є щось добре, чого мій розум не збагне.

Слабкий Ісусе, допоможи всім людям, які наполегливо стараються бути добрими, але чия природа постійно протистоїть їм самим, i тим, які йдуть прямо і випростано по вузькій дорозі життя. Підніми їхні голови, щоб побачили славу, що надходить, а не теперішнє страждання.

Твоя любов до мене дала Тобі силу піднятися з Твого упадку. Поглянь на всіх тих, кого світ вважає слугами, з яких нема користі, і дай їм мужність більше хвилюватися про те, як вони стоять перед Тобою, аніж перед своїми приятелями.

За нас Ти страждав, за нас був розп'ятий, Ісусе наш Спасе, помилуй нас.

Стояння IV. Ісус зустрічає свою засмучену Матір

Поклоняємось Тобі, Христе, і величаємо Тебе, бо Ти через хрест свій відкупив світ.

Мій Ісусе, який великий жаль охоплює мене, коли усвідомлюю, що Твій біль спричинив Марії стільки смутку. Як Відкупитель, Ти хотів, щоб вона розділила Твій біль заради людства. Коли ви в безмовному стражданні поглянули одне на одного, що дало вам обом мужність іти далі без найменшого полегшення, без гніву посеред такої несправедливості?

Здається, що Ти ніби бажав вистраждати кожен можливий біль, щоб дати мені приклад, як страждати, коли прийде мій час. Яке приниження для Тебе, коли Твоя Мати побачила Тебе в такому жалюгідному стані: слабкого, безпомічного, в милості грішників — Святість виставлена на поталу злу в усій його потворності.

Чи здавалася вічністю кожна мить цієї короткої зустрічі? Коли я бачу так багато страждань у світі, бувають моменти, коли я думаю, що все безнадійно. У моїх молитвах за людство присутній якийсь елемент апатії, що каже: «Я буду молитися, але що доброго це дасть? Хворому стає гірше, а голодний вмирає від виснаження». Я думаю про той погляд між Тобою і Марією | погляд, що казав: «Віддамо ці страждання Отцю за спасіння душ. Дай витривалості хворим, щоб вони могли нести Хрест розчарування і агонії з любов'ю та смиренням задля спасіння інших.

За нас Ти страждав, за нас був розп'ятий, Ісусе наш Спасе, помилуй нас.

Стояння V. Симон допомагає Ісусові нести Хрест

Поклоняємось Тобі, Христе, і величаємо Тебе, бо Ти через хрест свій відкупив світ.

Мій Ісусе, Твої мучителі примусили Симона з Киринеї допомогти Тобі нести Твій Хрест. Твоя покора за межами мого розуміння. Твоя сила підтримує весь Всесвіт, а зараз Ти дозволяєш одному із Твоїх створінь допомогти Тобі нести хрест. Я уявляю собі Симона, який неохоче бере участь у Твоєму соромі. Він і гадки не мав, що всі, хто дивляться і глумляться над ним, поринуть у забуття, а його ім'я увійде в історію та вічність як ім'я людини, що допомогла своєму Богові в потребі. Чи так не є зі мною, дорогий Ісусе? Навіть, коли я, як Симон, неохоче несу свій Хрест, це приносить користь моїй душі.

Якщо я не буду зводити з Тебе очей і буду дивитися, як Ти страждав, я зможу витримати свій Хрест із більшою мужністю. Чи Ти намагався сказати всім, хто страждає від упереджень, щоб мали мужність? Чи був Симон символом всіх тих, кого ненавидять через расу, колір шкіри і віру?

Симонові було цікаво, коли він взяв ті колоди на свої плечі, чому саме його вибрали для такої важкої ноші, а тепер він знає. Допоможи мені, Ісусе, довіряти Твоєму Божому Провидінню тоді, коли Ти допускаєш страждання, щоб воно вплелося в моє життя.

За нас Ти страждав, за нас був розп'ятий, Ісусе наш Спасе, помилуй нас.

Стояння VI. Вероніка витирає обличчя Ісуса

Поклоняємось Тобі, Христе, і величаємо Тебе, бо Ти через хрест свій відкупив світ.

Мій Ісусе, де були сотні людей, чиї тіла і душі були зцілені Тобою? Де вони були, коли Ти потребував когось, хто виразив би Тобі хоча б найменший знак співчуття? У Твоєму i Серці мала народитися невдячність і зробити неможливим несення Хреста. Є часи, коли я також відчуваю, що всі мої зусилля для Твого Царства даремні й закінчуються нічим. Чи Твої очі блукали по натовпу, шукаючи співчуття хоча б однієї людини, - один знак жалю, один знак смутку?

Моє серце тремтить від сумної радості, коли я думаю про одну жінку, яка відкинула страх і людську пошану та запропонувала Тобі свою тонку хустинку, щоб витерти Твоє закривавлене обличчя. Твоє любляче серце, що шукало за найменшим знаком любові, відбило образ Твого змученого обличчя на ній! Як Ти міг цілком забути про Себе і винагородити жінку за такий малий вчинок доброти?

Я мушу визнати, що я був серед тих, які боялися визнати Тебе більше, ніж Вероніка. їй було байдуже, чи цілий світ знає, що вона Тебе любить. Розбитий серцем Ісусе, дай мені таку здібність душі, яка необхідна для того, щоб свідчити і ширити Твоє слово - розповідати всім людям про Твою любов до них. Пошли багатьох у Свій виноградник, щоб усі народи могли отримати Добру Новину.

За нас Ти страждав, за нас був розп'ятий, Ісусе наш Спасе, помилуй нас.

Стояння VII. Ісус вдруге падає під Хрестом

Поклоняємось Тобі, Христе, і величаємо Тебе, бо Ти через хрест свій відкупив світ.

Мій Ісусе, однією з найпрекрасніших рис, якою захоплювались у Тобі, була Твоя сила під час насмішок над Тобою Твоя здатність підніматися над обставинами. Але зараз Ти впав вдруге - очевидно, переможений болем Хреста. Люди, які судили Тебе за зовнішнім виглядом, жахливо помилялися. Що було схоже на слабкість, насправді було нечуваною силою!

Я часто суджу за зовнішністю, і як же я помиляюся в більшості випадків. Світ судить виключно за цим брехливим методом розрізнення. Він дивиться зверхньо на тих, які віддали все своє найкраще, а зараз самі знаходяться в потребі. Він вважає бідних невдахами, хворих непотребом, а людей похилого віку - тягарем. Яким неправильним є таке судження в світлі Твого другого падіння. Твоя найвеличніша хвилина була тоді, коли Ти був найслабшим. Твій найбільший тріумф був у поразці. Твій найбільший акт любові стався в самотності. Твій найбільший знак сили був у тому цілковитому бракові сили, що кинув Тебе до землі.

Слабкий і могутній Ісусе, дай мені ласку бачити поза межами того, що є видиме, і ще більше розуміти Твою мудрість посеред слабкості. Дай старим, хворим, фізично або розумово неповноцінним, відкинутим, глухим і сліпим плід радості, щоб вони завжди пам'ятали про дар Отця і величезну відмінність між тим, що бачить світ, а що бачить Отець, щоб вони могли пишатись своєю слабкістю, щоб сила Отця могла проявлятися.

За нас Ти страждав, за нас був розп'ятий, Ісусе наш Спасе, помилуй нас.

Стояння VIII. Ісус промовляє до жінок, які плачуть

Поклоняємось Тобі, Христе, і величаємо Тебе, бо Ти через хрест свій відкупив світ.

Мій Ісусе, я вражений Твоїм співчуттям до інших у час, коли Ти сам був у біді. Коли я страждаю, я думаю тільки про себе, а Ти цілком забув про себе. Коли Ти бачив святих жінок, які плакали над Твоїми муками, Ти втішав їх і навчав вдивлятися глибше у Твої страсті. Ти хотів, щоб вони розуміли, що справжнім злом, над яким треба було плакати, через яке Ти страждав, було відкинення Тебе вибраним народом, — народом, відділеним від усіх інших народів, який відмовився прийняти Божого Сина.

Акт Відкуплення продовжувався, і ніхто ніколи не зміг позбавити Тебе гідності Сина Божого, але зло, жадібність, заздрість і амбіції в серцях тих, які мали впізнати Тебе, було тим, над чим варто було плакати. Перебування близько до Бога творило людину, і цілковита втрата Його була справжнім злочином.

Мій Ісусе, я боюсь, що роблю те саме, коли проціджую комарів, а потім ковтаю верблюдів, коли я витягаю скалку з ока мого брата і забуваю про колоду в своєму. Це є великий дар — дар віри. Це така велична ласка мати Твого Духа. Допоможи всім тим, хто є розчарованим, хворим, самотнім і старим, щоб вони могли впізнати Твою присутність у своєму оточенні.

За нас Ти страждав, за нас був розп'ятий, Ісусе наш Спасе, помилуй нас.

Стояння ІХ. Ісус падає втретє

Поклоняємось Тобі, Христе, і величаємо Тебе, бо Ти через хрест свій відкупив світ.

Мій Ісусе, навіть незважаючи на допомогу Симона, Ти впав утретє. Чи Ти не казав мені, що в моєму житті можуть бути часи, коли я буду падати знову і знову, незважаючи на допомогу друзів і тих, кого люблю? є часи, коли хрести, які Ти допускаєш у моєму житті, є більші, ніж я можу витримати. Так, наче всі страждання життя раптом збираються в одне, і воно є більше, ніж я можу витримати.

Хоча вигляд Тебе безпомічного - такого слабкого і засмучує моє серце, однак мою душу заспокоює те, що Ти розумієш мої страждання, виходячи зі Свого досвіду. Твоя любов до мене примусила Тебе захотіти пізнати всякий вид болю тільки для того, щоб я мав когось, на чий приклад і мужність міг би i дивитися.

Чи коли я з глибини своєї душі кричу: «Це страждання більше, ніж я можу витримати», Ти шепочеш: «Так, Я розумію»? Чи коли я знесилений після багатьох падінь, Ти кажеш у моєму сокровенному єстві: «Продовжуй іти, я знаю, як це важко, піднятися»?

Є дуже багато людей, які в тілі та душі проходять випробування з алкогольною і наркотичною залежністю, які стараються і стараються, але падають знову і знову. Через приниження цього третього падіння, дай їм мужність і витривалість брати свій Хрест і йти за Тобою.
За нас Ти страждав, за нас був розп'ятий, Ісусе наш Спасе, помилуй нас.

Стояння X. З Ісуса знімають одяг

Поклоняємось Тобі, Христе, і величаємо Тебе, бо Ти через хрест свій відкупив світ.

Здається, що кожен крок на Голгофу приносив Тобі нові приниження, мій Ісусе. Як Твоя чутлива природа відсахнулася, коли Тебе роздягли перед натовпом? Ти хотів залишити це життя так, як Ти в нього й увійшов — цілком недоторканий зручностями цього світу. Ти хочеш, щоб я знав без сумніву, що Ти любив мене безкорисною любов'ю. Твоя любов до мене завдала Тобі тільки болю та жалю. Ти віддав усе і не одержав нічого взамін. Чому мені так важко бути відкинутим?

У Твоєму люблячому розумі, дорогий Ісусе, чи підносив Ти очі до Отця, коли стояв там, на вітряному пагорбі, тремтячи від холоду, сорому і страху, і просив Його змилосердитися над тими, хто там осквернив свою чистоту і зробив з любові посміховисько? Чи Ти просив прощення для тих, чия жадібність примушує їх брехати, обмовляти і красти за кілька монет холодного срібла?

Прости нам усім, дорогий Ісусе, подивися з жалем на світ, тому що людство загубило свою дорогу, і принципи цього світу зробили з пристрасті розвагу, а з розкоші необхідність.

За нас Ти страждав, за нас був розп'ятий, Ісусе наш Спасе, помилуй нас.

Стояння XI. Ісуса прибивають до Хреста

Поклоняємось Тобі, Христе, і величаємо Тебе, бо Ти через хрест свій відкупив світ.

Важко уявити, як Бога прибивають до Хреста Його власні створіння. Для мого розуму на віть ще важче зрозуміти любов, що дозволила такому трапитися. Коли ті чоловіки забили важкі цвяхи в Твої руки і ноги, дорогий Ісусе, чи Ти жертвував цей біль як відшкодування за якусь особливу людську слабкість і гріх?

Чи цвях у Твоїй правій руці був за тих, які  прожили в марнотратстві й нудьзі? Чи цвях у Твоїй лівій руці був відшкодуванням за всі посвячені душі, які живуть літеплим життям? Чи Свої руки Ти простягав для того, щоби показати нам, як сильно Ти любиш нас? Коли ноги, що ходили гарячими запиленими дорогами, були міцно прибиті, чи вони стискалися в мертвих судомах болю, щоб відшкодувати за тих, хто так спритно біг широкою дорогою гріха і потурав своїм бажанням? Здається, що Ти кричиш з вершини гори: «Я люблю вас, прийдіть до Мене, бачите, Я міцно зв'язаний — Я не можу зранити вас, тільки ви можете зранити Мене». Яким черствим є серце, що може бачити таку любов і відвернутися. А хіба не правда, що я також відвертався, коли не приймав волі Отця з любов'ю? Навчи мене тримати мої руки завжди відкритими для любові, прощати і жертвувати служіння, бажаючи радше бути скривдженим, ніж кривдити, бути задоволеним тим, що люблю і не чекати любові у відповідь.

За нас Ти страждав, за нас був розп'ятий, Ісусе наш Спасе, помилуй нас.

Стояння XII. Ісус умирає на Хресті

Поклоняємось Тобі, Христе, і величаємо Тебе, бо Ти через хрест свій відкупив світ.

Бог помер! Не дивно, що земля затряслась, сонце сховалось, мертві встали, а нажахана Марія стояла поряд. Твоє людське тіло віддало смерті свою душу, але Твоє Божество, дорогий Ісусе, продовжувало показувати силу. Все створіння збунтувалось, коли Слово, яке сталося Тілом, відійшло з цього світу. Людина була надто гордою, щоб побачити, і надто впертою, щоб визнати правду.

Відкуплення звершилось! Злочинець праворуч Тебе побачив щось, що він не міг пояснити, — він бачив людину на дереві і знав, що вона є Богом. Його біда примусила його бачити власну провину і Твою невинність. Обіцянка вічного життя допомогла йому витримати останні години тортур.

Звичайний злочинець відповів на Твою любов з глибокою вірою, надією і любов'ю. Він бачив більше, ніж те, що було перед його очима — він відчув Присутність, яку не міг пояснити із якою не міг сперечатися. Він був у біді і прийняв спосіб, яким Бог зволив допомогти йому.

Прости нашу гордість, дорогий Ісусе, коли ми проводили в припущеннях, дні в суперечках, і часто ціле життя у години відкиданні Твоєї смерті, яка є величезним таїнством.

За нас Ти страждав, за нас був розп'ятий, Ісусе наш Спасе, помилуй нас.

Стояння XIII. Ісуса знімають з Хреста

Поклоняємось Тобі, Христе, і величаємо Тебе, бо Ти через хрест свій відкупив світ.

Мій Ісусе, врешті в глибокому горі Марія взяла Тебе в свої руки та побачила всі рани, які заподіяв Тобі гріх. Марія Магдалина з жахом подивилася на Твоє мертве Тіло. Никодим, чоловік, який мав велику повагу серед людей і який прийшов до Тебе вночі, раптом здобув мужність допомогти Йосифові зняти Тебе з Хреста. І знову, ще раз Тебе оточили тільки декілька Твоїх послідовників. Коли самотність і поразка зустрінуться на моєму шляху, дай мені ласку думати про цей самотній момент і цю цілковиту поразку в очах людей. Які ж вони були неправі, яким помилковим було їхнє розуміння щастя. Найбільший акт любові був здійснений у самотності, а найуспішніша місія довершена, коли все здавалося втраченим. Чи це не є правдою в моєму житті, дорогий Ісусе? Я різко засуджую свої поразки. Я вимагаю досконалості замість святості. Моє уявлення про щастя є таким, що все має завершитись добре, відповідно до моїх уподобань.

Дай усім людям ласку бачити, що виконання Твоєї волі є важливішим, ніж успіх. Якщо поразка допускається для мого більшого добра, тоді навчи мене, як скористатися нею для моєї користі. Дозволь мені сказати, як Ти одного разу сказав, що виконувати волю Отця є моєю їжею. Нехай стандарти цього світу не заволодіють мною і не зруйнують добра, яке Ти встановив для мене бути святим і виконувати волю Отця з великою любов'ю.

За нас Ти страждав, за нас був розп'ятий, Ісусе наш Спасе, помилуй нас.

Стояння XIV. Тіло Ісуса вкладають до гробу

Поклоняємось Тобі, Христе, і величаємо Тебе, бо Ти через хрест свій відкупив світ.

Мій Ісусе, Тебе поклали спочивати до чужого гробу. Ти прийшов у цей світ, не маючи ніяких дібр цього світу, і Ти помер, відділений від усього. Коли Ти прийшов у світ, люди спали й ангели співали, і зараз, коли Ти залишаєш його, творіння мовчать, і тільки деякі з них плачуть. Обидві події оповиті невідомістю. Переважна більшість людей живе таким життям. Більшість із нас живе і помирає, знаючи і будучи відомими лише для кількох людей. Чи Ти намагався сказати нам, дорогий Ісусе, яким дуже важливим є наше життя тільки тому, що ми виконуємо волю Отця? Чи ми колись  покори, що робить нас задоволеними тим, ким ми є, де ми є і чим ми є?

Чи була колись наша віра достатньо сильною, щоб побачити силу в слабості, добро в стражданнях нашого життя? Чи наша надія була достатньо довірливою, щоб покластися на Твоє Провидіння навіть тоді, коли ми не маємо де голови прихилити? Чи наша любов була колись достатньо сильною, щоб не злословити в прикрих обставинах.

Мій Ісусе, заховай мою душу в Своє серце, коли Ти самотній лежиш у гробі. Нехай моє серце буде подібне до вогнища, яке зігріває Тебе. Нехай моє бажання знати і любити Тебе буде подібне до смолоскипа, який освічує темряву. Дозволь мені, дорогий Ісусе, з усіма ангелами радіти гімном хвали і подяки за таку велику любов, за такого великого Бога, за такий великий день! 

За нас Ти страждав, за нас був розп'ятий, Ісусе наш Спасе, помилуй нас.

Стояння XV. Ісус воскресає з мертвих

Поклоняємось Тобі, Христе, і величаємо Тебе, бо Ти через хрест свій відкупив світ.

Коли я чекаю біля Твого гробу, і моє життя з усіма його болями і жалями пропливає переді мною, чи це можливо, що я відчув рух у цьому святому Тілі! Так, це правда. Життя повертається рух починається, з'являється нова плоть там, де колючки порізали Твоє Тіло! Твоє сплутане волосся раптом сяє  золотом! Твоє Обличчя, таке набрякле, набирає найпрекраснішого виразу! Потім відкриваються Твої очі, і Ти піднімаєшся, і ангели схиляються в покірному поклонінні. Жах і біль минули. Тлінність одягається в нетлінність. Що здається зруйнованим - воскресає!

У цьому житті, мій Ісусе, кожен біль і жаль, здається, назавжди закорінився в моїй пам'яті, і я продовжую їх знову і знову переживати! Але це зовсім інше: бачити, як Ти воскресаєш в такій славі, в такій перемозі, що всякий спогад про минулий біль минає. У світлі Твого Воскресіння біль і страждання мають мету, і одного дня вони зникнуть назавжди.

Дай ласку, дорогий Спасителю, щоб моя душа, так побита гріхом, так придушена провиною, так обтяжена жалем і слабкістю, могла одягнутися у новий дух і воскреснути до нового життя.

За нас Ти страждав, за нас був розп'ятий, Ісусе наш Спасе, помилуй нас.

(Заключна молитва)
Мій Ісусе, я пройшов Твою Хресну дорогу. Вона здається такою реальною, і я відчуваю такий сором. Я скаржуся на свої страждання, мені важко коритися волі Отця. Мій розум застряг у бідності, хворобі, голоді, жадібності та ненависті світу.
Є дуже багато невинних людей, які так несправедливо страждають у світі. Є такі люди, які народилися з фізичними і розумовими вадами. Чи ми розуміємо, що Ти продовжуєш нести Свій Хрест у розумі й тілі кожної людини?
Допоможи мені бачити волю Отця в кожному моменті мого щоденного життя. Ось що Ти зробив: Ти побачив волю Отця в Твоїх гонителях, у Твоїх ворогах і в Твоєму болю.
Ти бачив красу в Хресті і обіймав його, як бажаний скарб. Допоможи мені довіряти Отцю й усвідомлювати, що за кожним найнезначнішим стражданням є щось велике. Є Хтось, хто підіймає мій хрест, щоб припасувати до моїх плечей. Навчи мене всього, що міститься в Твоєму Хресті, навчи мене мудрості його необхідності, краси усієї його різноманітності й витривалості, що супроводжує навіть найменший хрест.

Маріє, моя Мати, випроси для мене ласку нести Ісуса для мого ближнього і бачити мого ближнього в Ісусі. 

Щоб отримати відпуст, помолимося в намірах Святішого Отця:
Отче наш... Радуйся Маріє...

В ім’я Отця і Сина, і Святого Духа. Амінь