Пісня Перемоги
Трансляція Літургії із Собору Успіння Пресвятої Богородиці (м.Чернівці)
Денний ефір
Коронка до Божого Милосердя
Молитовна лінія
Дитяча катехиза
В Родині Радіо Марія
Катехиза
Дитяча молитва
Новини
Голос народу, голос Божий
Літургія годин (Бревіарій)
Свята Літургія із храму св. Мартина (Мукачево)
Молитовна лінія
Заклик до Бердичівської Богородиці (Наживо)
Вечірній ефір
Катехиза
Слово на кожен день
Літургія годин (Бревіарій)
Розарій
«В Лівані було багато воєн. Я народився під час війни, ми багато переселялись з одного місця в інше, ми були дітьми і ще й раніше, коли мама була вагітна… Війна нас довго переслідувала, майже до моїх 18 років. Пам’ятаю, як був маленьким, граюсь на вулиці і тут чую звуки, стоп, не можна гратись, треба ховатись. Так і в школі посеред дня зупинялось навчання, бо треба було ховатись в підвали… Але, не дивлячись на складнощі, я там не відчував себе самотнім… Коли я опинився в Донецьку, відчував пустку і прийняв для себе рішення шукати спільноту» – лідер маронітської спільноти в Україні Еліас Сасін в програмі «Християнство сьогодні».
«Ще десять років тому, ще до конфлікту в Донецьку, я сказав їм, що вони будуть біженцями і будуть страждати. Зараз мені телефонують і кажуть, звідки ти знав. Але тут нема ніякого (дива), тут все видно, коли людина далека від Бога, коли закрита, коли на вітання не відповідає, коли йдучи зачепить вас плечі-в-плечі і навіть не гляне, що може бути від цього? Нічого доброго. І коли побачив, що там вже нема надії, що є небезпека не для тіла, а для духу, я вирішив звідти вийти… Я розумів, що маю бути разом. Я шукав ліванців маронітів по всій Україні… Ми розуміємо, що без Церкви ми помремо, без Слова ми помремо. Я шукав їх разом зі священиками, бо хотів, щоб ми єднались навколо духовного, щоб в обіймах сказали, що ми тут є… показали нашу ідентичність, нашу культуру і традиції…».