Коли Православна Церква забороняє індивідуально молитися за померлих?

Всі чини поминання, окрім похорону, літургісти називають скороченим повторенням похорону. Йдеться про панахиду, парастас, літію. Якщо відбулося поховання, ми знаємо, що за душу померлого треба молитися. Древня Церква мислила трохи по-іншому. Якщо звернути увагу на надгробні написи, то там згадуються кілька варіантів: "Він, або вона жива", тобто є віра в те, що для людини, яка з Христом, смерті немає. Інший напис: "Моліться за мене". Ці написи навіть писалися на могилах мучеників, тих людей, які вважаються святими. В той період Церква не розрізняла померлих на святих канонізованих і святих не канонізованих.
В теперішніх реаліях за людину моляться до тих пір, поки Церква її не канонізує. І як тільки Церква цю людину визнає святою, то тоді вже звершується молитва до святого.