Коли Православна Церква забороняє індивідуально молитися за померлих?

В ефірі Радіо Марія отець Олег Кіндій, доктор патристичного богослов’я продовжив цикл катехез, присвячених Отцям Церкви, розповідаючи про святого Ісидора Сівійського — покровителя інтернету та одного з перших християнських енциклопедистів. Особливу увагу було приділено його внеску в богословське осмислення таємниці походження Святого Духа та історичному рішенню Толедського собору щодо Філіокве.

У ранковій катехезі на хвилях радіо Марія отець-францисканець Андрій Немченко розповів про духовний зміст Великого посту та пояснив символіку сорока днів у біблійній традиції. Священник також нагадав про правила посту в Католицькій Церкві, духовну боротьбу зі спокусами та значення молитви, милостині й відречення.

У програмі «У ваших намірах» разом з отцем Андрієм Немченком говорили про зміни літургійних традицій після Другого Ватиканського собору, зокрема про практику прийняття Святого Причастя та поставу священника під час Меси. Розмірковували над тим, чому деякі звичаї відходять у минуле, чому виникають спільноти, що прагнуть повернути традиційну літургію, та чи завжди зміни означають розвиток.

Отець Віталій Козак у завершальній катехезі циклу про антропологію святої Едити Штайн говорить про глибоку кризу сучасних стосунків між чоловіком і жінкою. Священник пояснює: втрата бачення іншого як особистості й таємниці поступово перетворює любов на взаємне використання.

У програмі «Наближаючись до Православ’я» благочинний Києво-Печерської лаври архімандрит Михайло Карнаух розповідає про духовну велич і непросте сьогодення однієї з найголовніших святинь України. Священник повертає слухачів до витоків Лаври, заснованої преподобними Антонієм і Феодосієм Печерськими, відкриває красу і значення Великої Успенської церкви, а також пояснює, що означає нетлінність мощей святих. Отець Михайло ділиться особистим досвідом участі у переоблаченні мощей Києво-Печерських угодників, розвіює міфи та закиди щодо цього процесу і розповідає, як саме відбувається ця священна праця. Також йдеться про сучасне життя Лаври, яка сьогодні займає 24 гектари території, про співіснування різних чернечих спільнот і про виклики війни — зокрема наслідки обстрілів, що пошкодили монастирські будівлі.