Коли свята минають: післясвяткова тиша і благословення дому як простір зустрічі

«Після свят часто приходить тиша, і для багатьох людей вона стає болісною. Бо свята минають, емоції спадають, а людина залишається сам на сам із собою — зі своїми питаннями, втомою, тривогами».
«Саме тому так важливо не закриватися, а дозволити комусь увійти у твій простір. Душпастирські відвідини — це не формальність і не обов’язок, це зустріч. Це момент, коли священник приходить не перевіряти, а слухати і бути поруч».
«Для мене завжди особливе пережиття, коли можна поспілкуватися не лише з тими, хто регулярно ходить до храму, але й з тими, хто з різних причин не приходить. Дуже часто саме в домі відкривається серце, і тоді відбувається маленька, тиха євангелізація».
«Я хочу сказати дуже чітко: немає жодної перепони, щоб запросити священника до своєї оселі. Навіть фінансової. Благословення дому — це не послуга і не плата, це молитва, присутність і знак Божої близькості».
«Найважливіше — це бажання. Якщо є відкрите серце, дім завжди буде благословенний: молитвою, словом, окропленням свяченої води і простою людською розмовою».