Оксана Собко, координатор гурту "Київська Коляда", розповідає про ініціативу колядування на площах міста Києва. Під час програми почуєте уривки колядок з різних регіонів, дізнєтеся, як відрізнити колядку від щедрівки та як відслідкувати походження різдвяної пісні.
Спільнота "Київська Коляда" створена, як місце зустрічі всіх киян: дітей і дорослих, які хочуть навчитися колядувати і щедрувати, водити Козу і Маланку, перейняти красиві і різноманітні колядки і щедрівки записані від носіїв етнічної культури нашого народу.
Підготовка у Школі коляди планується з 1 листопада - до кінця грудня: 2 місяці. 1 репетиція раз на тиждень - всього 8 репетицій, як 8 променів Зірки. Це не комерційний проєкт, невелика оплата може бути лише за винайм приміщення для репетицій. Після цього колядників чекає своєрідна "практика": спільна велика Коляда на Різдво 7 січня і щедрування на Щедрий Вечір 13 січня в центрі Києва, там, куди можна запросити друзів і знайомих, заспівати разом відомі колядки і щедрівки, і показати старовинні маловідомі. А далі можна нести свято у свої оселі, до своїх сусідів, на свої вулиці. На Різдво-2018 така Спільна Коляда трьох гуртів: Колядницького гурту "Зоряниця", співочих гуртів "Слово Жінки" та "Вулиця Володимира" та їх друзів віншувала і співала киянам на Софійській площі та в київському метро на станції Золоті Ворота, творила веселе свято з Козою, Маланкою і Василем, і була тепло сприйнята, знайшла не лише відгук в серцях Господарів, але й бажання багатьох слухачів навчитися таким колядкам і щедрівкам. Тому і створюється такий гурт, як "Київська Коляда", відкритий для всіх бажаючих і люблячих українську народну пісенну і традиційну різдвяну культуру.
У своїй катехезі сестра Божена Новоселець говорить про конкретний шлях відкриття на Святого Духа, спираючись на Діяння апостолів. Це не лише про віру, а про новий спосіб існування, в якому людина перестає бути «власним спасителем» і починає жити силою Божою.
У програмі «У Ваших намірах» отець Андрій Немченко розмірковує над тим, чому віруючі часто надають більшого значення чудотворним іконам і святиням, ніж Євхаристії. Розмова торкається небезпечної межі між справжнім вшануванням і духовною залежністю від чудес.
У сьомій катехезі циклу «Людина на межі між Богом та безоднею» отець Віталій Козак продовжує роздуми над ідеологічним і моральним утопізмом, викриваючи його як небезпечне спрощення реальності. Священик показує, чому спроби змінити лише систему не приносять справжнього щастя, якщо не відбувається переміна людського серця.
У шостій катехезі циклу «Людина на межі між Богом і безоднею» отець Віталій Козак розкриває небезпеку ідеологічного та морального утопізму. Чому прагнення до ідеального світу без Бога зрештою обертається або знищенням особистості, або її небезпечною абсолютизацією?
Напередодні Неділі Божого Милосердя отець Вальдемар Павелець розкриває глибину цієї правди, показуючи, як Бог відповідає на гріх і страждання людства. У світлі об’явлень святої Фаустини Ковальської священник пояснює знаки Милосердя, які стали надією для світу, зраненого війнами та безбожництвом.