У денній катехизі отець Вадим Русаловський, священник Київсько-Житомирської дієцезії, ділиться своїми роздумами про цінність латинської мови у житті сучасної Церкви. Катехит розповідає про український переклад молитов, якими ми користуємось та про документи в Церкві, які існують виключно латиною. Отець підкреслює важливість вживання піднесеної, шляхетної мови у Літургійних зібраннях.
Сьогодні
латинська мова жива, тому що є мовою Церкви і є важливим інструментом у вивченні традіції Церкви.
Катехит розповідає про два підходи до читання текстів:
- етичний - з огляду на виховання, етичність та культуру (тут є небезка неправильно зрозуміти текст через власну інтерпритацію, не звертаючи увагу на те, що автор хотів передати);
- емічний - входження у мову, культуру та особливості часу, за яких автор писав текст (лише тоді можливо увійти в суть написаного).
З цього можемо зрозуміти, що
знання мови дозволяє нам зрозуміти гликоий та істинний зміст тексту. Катехит наголошує, що латина вливає на ідентичність католиків.
У Церкві існують певні документи, які написані лише латиною, наприклад, тексти для каноназацій, призначення нового Папи чи єпископа.
Латина також глибоко впливає на молитовне життя Церкви. Усі молитви, особливо Свята Меса, були перекладені з латинської мови. В Україні існують римо-католики та греко-католики, тому
моливи на українську перекладаються або з латинської, або з грецької мов. Саме через це часом ми маємо декілька різних версій тієї самої молитви українською мовою.
Катехит наголошує, що у святих чинностях - на
Літургійних зібраннях, важливо говорити піднесеною, винятковою мовою, вживати шляхетну мову, а не примітивну.
Зрештою, вживання латинської мови у Літургії, наприклад у сталих частинах Святої Меси, підкреслює вселенських характер Церкви, так як тоді у будь-якій частині світу люди моляться тими самими словами.