«Вчителька на мільйон», або надія української освіти в прямому ефірі Рецептів життя: «Кожна дитина, яка має таланти чи в науці, чи в спорті, чи в мистецтві, має мати свою історію успіху, має мати шанс себе реалізувати…»
Ганна Дудич, вчителька з Кропивницького увійшла в світовий рейтинг Varkey Foundation Global Teacher Prize 2017, призовий фонд якого складає один мільйон гривень. За виграні в конкурсі кошти пані Анна планує запустити проект мобільних sateam лабораторій, оснащених найновітнішою дослідницькою базою. Планується, що на цих авто-лабораторіях майбутнього будуть здійснюватись відкриті уроки по сільських школах, щоб показати дітям, як за допомогою знань і сучасних технологій оживають вивчені параграфи підручників і наука стає прикладною. Важливо, що Анна Дудич потрапила в топ 50 педагогів світу всесвітнього конкурсу Global Teacher Prize і стала у фіналі єдиною представницею не лише з України, але й зі всього пострадянського простору. Нагадаємо, що в конкурсі взяли участь понад 20 тисяч вчителів з 179 країн світу.
«Перед тим як вирішити в який ВУЗ вступати, – розповідає пані Анна, – я стала фіналістом програми по обміну учнями і на рік поїхала навчатись до США. Мені було тоді 17, це було якраз по закінчені школи. ( в США навчаються на рік більше ніж в нас). Я тоді мала змогу на практиці порівняти дві системи освіти. В Штатах я побачила безмежно позитивне ставлення до дитини, і прагнення в кожному знайти його талант і таку величезну повагу. Я побачила наскільки освіта може бути цікавою. І, що головне, вчителі ставляться до дітей як до рівних, а не зверхньо, як дехто в нас тут собі дозволяє… Я тоді захотіла, щоб у нас було щось подібне, захотіла перейняти позитивний досвід американської системи освіти. І вже по поверненню додому, я вступила в педагогічний ВУЗ в Кропивницькому. І Маючи добрі знання англійської мови, маючи річний досвід навчання за кордоном – вирішила пов`язати своє життя викладанню англійської мови в школі… ».
«Виступаючи для педагогів нашого міста перед початком навчального року, я навела рядки з пісні гурту Бумбокс, що люди ми тільки тоді, коли любимо. Не можемо ми бути вчителями і не любити дітей, якщо не любиш дітей – сиди в офісі працюй з документами…»
Від карпатських витоків до териконів Донбасу — історія священника, який присвятив життя служінню людям у найважчих умовах. Дізнайтеся про життєвий шлях отця Василя Пантелюка: його роботу в реанімації, містичне покликання на Схід, заснування «Карітасу Донецьк» та відкриття унікального медичного центру для переселенців у Дніпрі.
Про освіту, освіченість та медіаграмотність, служіння людям з ментальними порушеннями та центри підтриманого проживання для них. Роль Церкви в соціальному служінні в часі війни. Про людяність та емпатію, роль волонтерства у соціальному служінні. Про це та багато іншого — наша розмова з отцем Володимиром Мамчиним, парохом парафії священномученика Йосафата Кунцевича, директором Карітас Стрийської єпархії УГКЦ, відповідальним за соціальне служіння Стрийської єпархії УГКЦ.
В рубриці "Люди надії" говоримо з отцем Романом Шкрібенцем, протопресвітером Бердичівського деканату УГКЦ, військовим капеланом, директором благодійного фонду Карітас Бердичів.
Про служіння військовим та їхнім сім’ям, волонтерство та силу соціальної згуртованості під час повномасштабної війни.
Відверта розмова з отцем Олександром Більським, парохом парафії Мучеників Макавейських УГКЦ у Бериславі Херсонської області, директором благодійної організації Карітас Берислав. Про ризиковане соціальне служіння під час окупації Берислава та після його звільнення, зруйноване місто і роль Церкви у відновленні життя людей на Півдні України після звільнення Херсонщини.
Гість програми
Стефанія Демчук, кандидат історичних наук, асистент кафедри історії мистецтв, історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка та авторка книги
"Доба постів і карнавалів", розповідає про традиції пережиття і практики Великого посту в середньовічній культурі.