"Людина, яка почне молитися цією молитвою, побачить наскільки це важко, але і не зможе зупинитись", - отець Петро Лопатинський

Практикувати цю молитву можна вільно в будь-якій ситуації, у храмі, на вулиці, в кімнаті, в дорозі… Візантійський монастицизм має спеціальну техніку медитації для цієї молитви. Вона містить певні практичні елементи: 
1) знайти спокійне місце для медитації; 
2) прибрати визначену позицію тіла: сісти низько, сперти підборіддя на груди, заплющити очі або вдивлятися в серце як в одну точку – в центр. Ідеться про скерування цілої свідомості й уваги вглиб себе; 
3) дихати повільно; 
4) подолати розсіяність думок та уяву; 
5) перевести мислення з голови до серця, молячись цілим серцем і цілим розумом, гармонізувати ритм дихання з биттям серця;
6) повторювати формулу молитви в ритмі вдиху та видиху. Наприклад: "Господи Ісусе Христе" – вдих, "помилуй мене" – видих.