"Мабуть, помилилися! - подумав я, коли мені подзвонили з нунціатури" - єпископ-номінат Віталій КРИВИЦЬКИЙ

Ми сиділи з братами, обідали. За 20 хвилин я мав їхати до храму, робити виставлення Пресвятих Дарів. Роздався телефонний дзвінок. Пані сказала, що завтра нунцій хоче бачити мене в нунціатурі. Перша думка: "Мабуть помилилися! Тим паче, таке вже траплялося, коли мене переплутали з отцем Віталієм Квапішем з Києва" Я відповів: "Я в Одесі" - пані продовжила: "Я це знаю, і нунцій знає!". Після цього у мене в колінах стало м'якенько. Я пояснив ситуацію братам. Посипалися жарти. Я кинувся їхати брати квиток на Київ. Їхавши в столицю молився, намагався зрозуміти, чи це ТЕ, чи навпаки, щось поганого зробив, але наче не шкодив ніде. Коли приїхав, нунцій запитав: "Погоджуєшся?" У мене вдруге стало м'яко в колінах. Я подумав: "Краще б в же я щось погане зробив, дістав би по вухах, навернувся б, і усе! А тепер все інакше". Почалися важкі дні розпізнання. Я просив подумати місяць, але мені сказали, що стільки часу нема! На той час у мене була саме запланована відпустка, перша за 20 років, вона була продумана від початку, і до кінця! Я мав паломництво до Сантьяго-де-Компостела на 18 днів! 420 кілометрів пішо, готувався до цього. Мені захотілось розпізнати цю пропозицію в поїздці. Але, треба було приймати рішення. Це був один з найважчих тижнів! Мені допоміг духівник, після його думки, я мав остаточно визначитися...