"Майстерня": Ігор Шамо, автор пісні "Києве мій"

Довідка

І́гор Нау́мович Шамо́ — український композитор єврейського походження,заслужений діяч мистецтв України, народний артист України, лауреат Національної премії ім. Т. Г. Шевченка. Народився в Києві. Закінчив музичну десятирічку імені Лисенка — першу спеціалізовану школу в Україні. Екстерном закінчив Друге медичне училище за фахом "фельдшер" і на початку 1942 року у 16 років пішов добровольцем на фронт. Пройшов всю війну, був поранений. Після демобілізації в 1946 році Ігор Шамо поступив у Київську консерваторію, яку закінчив з відзнакою в1951, композиторський факультет у класі професора Бориса Лятошинського. Ще на третьому курсі консерваторії був прийнятий до Спілки композиторів України. Під час навчання працював у самодіяльному театрі заводу "Арсенал", де робив музичне оформлення спектаклів. На дипломному концерті виконав на фортепіано у супроводі симфонічного оркестру свою "Концерт-баладу", яка відразу увійшла в концертне життя, прозвучала в авторському виконанні в Києві, а потім і в Москві. Ігор Шамо мешкав у Києві до кінця життя. Він є автором симфоній, фортепіанних творів, музики до кінофільмів та понад 300 пісень.

Багато років співпрацював з українським поетом Дмитром Луценко, у співавторстві з яким написані пісні "Києве мій", «Не шуми, калинонько», «Осiннє золото», «Пiсня про щастя» та багато інших. Був одружений з Людмилою Шамо (Большаковою). Син Юрій Шамо — композитор, живе у Німеччині. Дочка Тамара Шамо активно займається збереженням та популяризацією творчої спадщини композитора. Онука композитора Ірина Бородянська — співачка. Племінник Володимир Шамо — піаніст. Внучатий племінник — піаніст Максим Шамо. Ігор Шамо помер 17 серпня 1982 року від раку шлунка. Похований на Байковому цвинтарі в Києві.

З ким ми говорили – Леся Степанівна Олійник

Науковець, музичний критик і журналіст, педагог, громадський діяч. ; Закінчила Київську держ. консерваторію в 1969; аспірантуру Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнології ім. М.Рильського НАНУ в1972, провідний науковий співробітник.  Професор Європейської академії проблем людини.

Секретар Правління Національної спілки композиторів України. Член Національної Всеукраїнської музичної спілки. Генеральний секретар Національного комітету Міжнародної музичної Ради ЮНЕСКО.  Музичний консультант Французького культурного Центру в Україні до 2004. Музичний оглядач Радіо «Свобода». Автор й організатор міжнародного проекту «Музичні діалоги». Співзасновник і член оргкомітету Міжнародного фестивалю сучасного мистецтва «Два дні і дві ночі нової музики». Співзасновник і член правління Міжнародної громадської організації «Асоціація Нова Музика». Автор численних міжнародних проектів. Нагороджена орденом Св. Варвари Великомучениці. Заслужений діяч мистецтв України.

В часі передачі я, Олексій Погорєлов, ставив такі питання:

17 серпня цього року виповнюється 30 років від дня смерті відомого українського композитора Ігоря Шамо, автора пісні «Києве мій». Цікава історія творення цієї пісні – я чув, що це було, скажімо так, соціальне замовлення, і Луценко разом з Шамо написали пісню за одну ніч…

- Пригадуючи нещодавнє святкування 1530 річчя Києва, хочу порушити тему Шамо і Києв. Безсмертна композиція авторства Ігоря Шамо та поета Дмитра Луценка;  власне саме ця пісня стала гімном міста Києва, хоча пісень про Києв було написано багато. Чому таке визнання?

- Я подивився офіційні гімни деяких визначних міст пострадянського простору і серед них немає такого романтичного вальсу. Це радше патріотичні, патетичні, пафосні. Наскільки знаю Людмила Шамо, дружина композитора також очікувала якоїсь кантати чи ораторії. Чому гімном Києва стала фактично пісня про любов. «В очi дивляться канни. Серце в них перелллю»

- Цікаво, що останній творчий доробок Ігора Шамо був також присвячений Києву «Скоморошины». Ораторія на вірші В. Куринського. Все життя і творчість Шамо були пов’язані з Києвом, і хоча він мав можливість перебратися в Бєлокамєнну і отримував такі запрошення, залишився в Києві. Тема творчої особистості і простору, в якому він творить: дочка композитора Тамара Шамо в інтерв’ю говорила, що лише в Києві талант батька міг так розкритися.

- Якщо ми говоримо про Київ і згадали про дочку Шамо, Тамару – варто сказати, що вся сім’я перебралася за кордон. Це пов’язано з тим, що для талановитій людині, що працює в царині музики, в Україні нічого доброго не світить?

- Ми віддалилися від теми: Ігор Шамо мав дуже яскраві музичні здібності, і коли війна перервала його навчання, він був змушений їхати в евакуацію в Уфу, потім поступати до медичного училища, проходити добровольцем війну від Волги до Берліна. Проходить 5-6 років від закінчення музичної школи і командуванню його армії приходить лист від професорів консерваторії, які запрошують уже лейтенанта Шамо поступати в консерваторію – вони ще пам’ятали про нього? Крізь війну і роки?

- Наскільки сильним є покликання, вірність музиці?

- У 17 років він іде на фронт добровольцем; проходить від Волги аж до Берліну. Бачить весь жах війни і в 20 років, маючи колосальний досвід, переможець, лейтенант повертається в Київ. Такий життєвий досвід для композитора, наскільки це важливо?

- Дуже цікава історія його вступу в консерваторію…

- В 48 році, Ігоря Шамо запрошують до Спілки композиторів, йому 23 роки, він студент 3-ого курсу консерваторії – випадок безпрецедентний...

- Його викладачами були сьогодні вже класики Лятошинський, Ревуцький…

- Його дипломна робота стала потужним стартом професійної концертної діяльності – я знаю, що молоді композитори роками чекають, коли їх твори заграють і ці твори часто залишаються на рівні партитур. Чому це вдалося Шамо і не вдається його колегам зараз? Чи може вдається?

- Творчість Шамо дуже різнобічна – він пише популярні пісні, музику до театральних вистав, до кінофільмів, але водночас є автором академічних симфонічних, камерно-інструментальних творів – наскільки важко поєднати в таке розмаїття жанрів?

- Про визнання композитора свідчить те, що слухачі українського радіо телефонують із запитами поставити народну пісню, наприклад, «Не шуми, калинонько», хоча це пісня авторства Шамо…

- Цікава історія, коли на один із музичних конкурсів, на які музичні твори подавалися анонімно, Ігор Шамо написав три композиції, на різному папері, різним почерком, під різними псевдонімами. Коли журі розшифровували псевдоніми визначених переможців, то виявилось, що 1, 2,3 місце посів Шамо

- Народне визнання  Шамо лише в 1976 році були відзначені державною премією ім.. Шевченка. І коли йому пояснювали чому премію не дають говорили: «Ігорю, ти талановитий і достойний, але ж 5 рядок в паспорті. Чи мав Шамо якісь труднощі через свої єврейські корені?

- Його дружина походила з дворянської родини. Ось так в одній радянській сім’ї зустрілися єврей та дворянка – однаково мало прийнятні  комуністичним режимом…

 - Дочка Ігоря Шамо,  Тамара говорила про забуття її батька в сучасній Україні, що ви можете сказати з цього приводу 

Особистість композитора, харизма та глибина гості, гарна пісня «Києве мій» та голос героя передачі Ігоря Шамо. Слухайте, не пожалкуєте.