Як Воскреслий Ісус Христос вказує на Євхаристію, та що дозволяє побачити живого Христа, запрошує особливо звернути увагу та сповнити серце "вогнем" духа у катехизі о. Марек Рудзь, настоятель парафій Пресвятої Трійці у смт. Ставище, Успіння Пресвятої Діви Марії у смт. Рокитне та Внебовзяття Пресвятої Діви Марії у місті Тетіїв Київської області.
Священник запрошує зануритися у Слово Боже із Євангелія від Луки 24:13-35. Уривок, який описує подорож учнів до Емаусу, показує зустріч з Ісусом Воскреслим його учнів. Але вони не впізнають одразу Того, Кого запам'ятали розіп'ятим. Образ Ісуса, тортурований і збичований тілом, з'являється прекрасним і живим, якого не можна не любити. Той, який став переможцем смерті і гріха, Він воскрес. "Цей день Воскресіння є найбільш насичений світлом поміж усіх днів історії людства, він починається із зустрічі з Магдалиною, яка чекала на коханого спасителя, і продовжується зустріччю на дорозі з учнями..", - наголошує отець Марек.
У Старому Завіті Давид був прообразом Ісуса Христа. Про це говорить апостол Петро: "Бо Давид про нього казав: Я бачив Господа передо мною завжди, бо він у мене по правиці, щоб я не захитався. Ось чому звеселилось моє серце і зрадів мій язик. До того й тіло моє відпочине в надії. Бо ти не зоставиш душі моєї в аді і не даси твоєму святому бачити зітління. Ти дав мені дороги життя знати; сповниш мене радощами перед твоїм видом. Мужі брати! Дозвольте мені сміло вам сказати про патріарха Давида, що помер і був похований, і гріб його у нас по цей день." (Діян. 2:25-29) Постаті, події і ситуації Старого Завіту скеровані на Воскреслого Ісуса Христа. Без цих прикладів ми не можемо зрозуміти Таємницю Воскресіння Господнього.
"По дорозі до Емаусу відбувається Свята Меса, - зауважує священник, - ми маємо структуру і порядок Старого Завіту. Усе, що Ісус говорить до учнів у мандрівці до Емаусу, починаючи зі Слова Божого Старого Завіту, є в Євхаристії."
Коли наступає ламання хліба, учні впізнають, хто перед ними, адже знищене на хресті тіло, яким є образ ламання хліба - гостії, є сам живий Ісус Христос. Приймаючи Ісуса, учні в ейфорії і радості виголошують: “Зостанься з нами, бо вже надвечір, і день уже похилився.” (Лк.24:29б) Слово Боже показує, як прийняття Ісуса сповнює серце, і потребує вже не залишатися самими, та ділитися із іншими новиною: "вони рушили негайно й повернулися в Єрусалим, і там знайшли зібраних одинадцятьох і тих, що були з ними, які їм сказали: “Христос справді воскрес і з'явився Симонові.” (Лк.24:34)
"Святе Причастя - це повнота єднання з живим Воскреслим Ісусом Христом. Ніщо не замінить нам участі у Євхаристії, адже саме приймаючи тіло Ісуса, ми можемо побачити Христа", - говорить отець Марек, заохочуючи не упускати жодної можливості участі у Службі Божій.
Ким є Отець Небесний для нас, та що означає батьківство через Ісуса Христа, який занурений в Бога Отця задля досвідчення близькості Бога, якої всі ми потребуємо. Отець Кшиштоф Бузіковський зі Згромадження Облатів Непорочної Діви Марії запрошує у катехизі до роздумів про звернення в молитві "Отче наш" задля будування свідомо близьких стосунків із Небесним Отцем.
Монах-кармеліт о. Віталій Козак говорить про спокусу контролю над майбутнім. Він порівнює людське бажання бачити події наперед із сюжетом роману Ф.Герберта «Дюна», де головний герой стає рабом власного всезнання. Пошук абсолютного контролю через технології, прогнози або містику часто веде до втрати свободи та т. зв. «месіанського комплексу». На противагу цьому, християнство пропонує шлях довіри до Бога, який вимагає відмови від ілюзії всевладдя заради щирої любові. Священник застерігає, що намагання зайняти місце Творця руйнує особистість, тоді як справжня духовна зрілість полягає у здатності залишатися вірним у часи невизначеності. Контроль може стати пасткою, яка перетворює живі стосунки на механічне програмування, позбавляючи життя справжнього сенсу.
У програмі "Голос молоді" побували учні Салезіанської початкової школи ім. Святого Івана Павла II м. Києва разом із директоркою с. Анною Заінчковською. Мультфільм "Ти особливий", виробництва США, 2001 р. викликав цікаві роздуми і ділення між гостями програми. Чи кожен із нас є особливим? Кому ми маємо подобатися своїми вчинками і чи потрібно заслужити, щоб бути улюбленим?
У програмі “Катехиза” священник-єзуїт, відомий реколекціоніст о.Михайло Станчишин ділиться роздумами про любов як головну ознаку зустрічі з Христом. Людина створена Богом для того, щоб бути любленою, тому все життя шукає цієї любові. І, власне, здатність людини любити себе і подібних собі безпосередньо залежить від її готовності прийняти Божу Любов, а це можливо через слухання Слова та молитву.
Здатність до спілкування - це Божий дар, а сучасні технології мають служити справі євангелізації. Найдосконалішим комунікатором є сам Ісус Христос, адже Його спілкування з людьми завжди ґрунтувалося на щирості, любові та вмінні знайти підхід до кожної особи. Зрештою, справжня комунікація якраз і визначається прагненням передавати правду та добро через щиру самопосвяту іншим.