Ми навіть трохи комплексували, бо були хіба наймолодшими паломницями, - наші волонтерки здолали 800 кілометрів дорогою до однієї з найлегендарніших святинь Католицького світу!

Ми зустріли ТАК багато прекрасних людей, хочеться писати про них книгу! - Розповідає Мар'яна.- Найбільше знайомств у нас відбулося протягом перших двох тижнів. Особливо нам запам'яталися два старших бразилійці. Так сталося, що ми постійно з ними перетиналися. В перший же день ми познайомилися з фантастичним дідусем з Франції, його звуть Франсуа, він колишній військовий. Ми заходилися вчити його української пісні у виконанні Ірини Білик: "Франсуа, Франсуа, повертайся в Україну!" В нього була своя історія, він посвятив паломництво за свою дружину, яка чудесним чином зцілилася від онкохвороби.
Єдине, що було важким - це сонце. 30 градусів тепла! Ми долали по 30 кілометрів в день, трохи більше норми, нормально, коли паломники долають 20 кілометрів. І зазвичай пересиджують в приміщенні сієсту, бо пече немилосердно, - згадує Іра Братюк. - Ми брали небагато речей! - Доповнює Мар'яна, - Ти вчишся жити в простоті. Нам здається, що нам на життя потрібна купіща речей, а насправді - це не так! - Перше, що треба взяти - зручний рюкзак, - радить Іра, - дві пари зручного взуття, дві футболки, штани, одні шорти, косметичку, і звісно Біблію! Це все, все, що треба для щастя!