"Ми усі були готові до переслідувань і бажали стати священниками, щоб рятувати душі", - спогади священників у ювілей Рукоположення

«Коли мені було 6-7 років, мій батько говорив, що добре бути інженером або вчителем, або лікарем, але бути священником - то надзвичайно! На сьогодні я дійсно розумію, що усе, що робить священник, ніхто інший не може чинити. Бог дає надзвичайний дар священства, щоб ми вміли передавати Божу благодать і служити іншим, - розповідає отець Петро Жарковський. 

У мене за 35 років священства з'явилося почуття відповідальності за своє служіння, - ділиться отець Віктор Ткач. 

У Львівському катедральному соборі я служив міністрантом. Зерно Слова Божого і покликання у моєму серці засівали отець Генріх Мосьонґ, отець Людвіг Камілевський та владика Рафал Керніцький», - пригадує отець Петро Савчак.