Мій Господи, осяй темноти мого серця і дай мені ласку, щоб радше би вмерти ніж нині образити якось Твою Божественну велич!

"Мій Господи, осяй темноти мого серця і дай мені ласку, щоб радше би вмерти, ніж нині образити якось Твою Божественну велич. Зміцни мої почуття відчуття, щоб не завели мене ні вправо, ні вліво і щоб не відвернули від Твого осяяного обличчя, Яке розрадить кожне безутішне серце.Горе мені нещасній, бо коли входжу в закутки свого серця, то зі стиду не наважуюсь підвести очей до неба, знаючи, що заслуговую, аби пекло живцем поглинуло мене. Бо бачу в собі стільки погрішностей, стільки гидоти і ницості...
Тому почуваюся примушеним, щоб і вдень, і вночі, стоячи або працюючи, або думаючи, взивати до Тебе і благати про Милосердя та час на покаяння".