Слухати Радіо

14:00

Денний ефір

В ефірі

Коронка до Божого Милосердя

15:40

Дитяча катехиза

16:00

Катехиза

16:45

Дитяча молитва

17:00

Дитяча катехиза

17:10

Новини

17:20

Голос народу, голос Божий

17:45

Літургія годин (Бревіарій)

18:00

Трансляція св. Літургії із парафії Піднесення Хреста (Київ)

19:00

Молитовна лінія

20:00

Заклик до Бердичівської Богородиці (Наживо)

21:00

Вечірній ефір

22:00

Катехиза

22:40

Духовні читання

23:00

Слово на кожен день

23:50

Літургія годин (Бревіарій)

00:00

Розарій

00:30

Катехиза

01:10

Розмова з екзорцистом

Микита Будка - перший український єпископ у Канаді, який після повернення на рідну землю був жорстоко замордований НКВД-ми

В програмі "У Ваших намірах" с.Дам’яна Галущак далі продовжує програми про блаженних УГКЦ. Говоримо про блаженного єпископа священномученика Микиту Будку, як приклад місіонаря та душпастиря.
Народився 7 червня 1877 р. в с. Добромірка, нині Збаразького району, в селянській сім’ї. Народну школу закінчив у родинному селі. Потім навчався у класичній гімназії в Тернополі, 1897 р. закінчив її з відзнакою. Студіював право у Львівському університеті. Був вихователем дітей князя П. Сапєги в с. Більче-Золоте (нині Борщівського району). Згодом перейшов на богословські студії університету і Духовної семінарії у Львові. 1902 р. відбував військову службу у Відні.
14 жовтня 1905 р. після закінчення вищих теологічних студій у Канізіанумі в м. Інсбрук (Австрія) отримав свячення з рук Митрополита Андрея Шептицького. Знання богословія Н. Будка поглиблював у Віденському університеті (доктор теології, 1909 р.). Під час студій (1907 р.) організував філію австрійського товариства св. Рафаїла для охорони українських емігрантів з Галичини та Буковини і працював у цій організації 5 років.
На поклик А. Шептицького М. Будка став префектом Духовної семінарії у Львові, відтак – радником дієцезального подружнього трибуналу та референтом іміграційних справ. У 1910 р. заснував місячник “Емігрант” і редагував його до 1912 р.Микита Будка виїжджав з місіонерською метою до Німеччини та Боснії. Після однієї з таких поїздок залишився парохом у Козарі (Боснія).
12 липня 1912 р. Папа Пій ХІ призначив М. Будку першим єпископом для українців Канади. 6 грудня 1912 р. він ступив на канадську землю, де і жив у м. Вінніпеґ.
За час перебування в Канаді отець єпископ М. Будка організовував парафії, будував церкви і школи, засновував бурси – імені Митрополита А. Шептицького в Сан Боніфас (пров. Манітоба) та ім. Т. Шевченка в Едмонтоні, а також Дівочу академію Пресвятого Серця Христового в Йорктауні (пров. Саскачеван), притулки для сиріт (у Мондері й Войтумі), народні доми, осередки “Просвіти”, допомогові товариства, започаткував часопис “Канадійський Українець”, видав молитовник, боровся проти сектантства. У 1913 р. організував Собор українських католицьких священиків, на якому були затверджені правила Русько-Католицької Церкви в Канаді. У 1918 р. прийняв канадське громадянство. Того ж року організував два просвітньо-фермерських з’їзди, а в 1919-у заснував Українську Народну Раду у Вінніпезі.
У 1928 р. через погіршення здоров’я М. Будка повернувся до Львова, став єпископом-помічником Митрополита А. Шептицького. Був львівським деканом, Генеральним вікарієм Митрополичої консисторії, асистентом католицької акції Львівської єпархії, відпоручником Митрополичого ординаріату в Українському католицькому союзі та духовним провідником Товариства домашніх робітниць “Будучність”. Багато зробив для відбудови відпустового місця у с. Зарваниця на Теребовлянщині, був його опікуном.
11 квітня 1945 р. єп.Микиту Будку арештували у Львові органи НКДБ, і в 1946 р. він був засуджений на 8 років ув’язнення.Помер Никита Будка 1 жовтня 1949 р. в м. Караганда (Казахстан).
Його тіло вивезли в ліс для поїдання дикими звірами — так робили з тілами усіх в’язнів. Коли зранку наступного дня в’язні прийшли поглянути на тіло єпископа, то знайшли лише шматок з рукава його сорочки.
У катедральному соборі св. Володимира й Ольги у Вінніпезі відкрита (1962) пам’ятна таблиця на його честь.
Стовпи віри на Поділлі: священники, які не злякалися переслідувань

Стовпи віри на Поділлі: священники, які не злякалися переслідувань

В ефірі Радіо Марія у програмі «У ваших намірах» монах-францисканець отець Андрій Немченко розповів про непохитних священників, які стали справжніми стовпами Католицької Церкви в Україні. Це імена, назавжди вписані в історію Поділля: отець Мартиніан Дажицький, єпископ Броніслав Бернацький, отець Антоній Хоміцький, отець Ілля Блавацький, отець Мосінг, єпископ Ян Ольшанський. Під час переслідувань Церкви вони проявили надзвичайну мужність, залишаючись вірними Богові навіть тоді, коли за це можна було потрапити до таборів.
2025-11-13 00:00:00
"Я почув, що загиблих немає серед тих, хто посвятив себе Діві Марії", - Олександр Букатюк, військовослужбовець

"Я почув, що загиблих немає серед тих, хто посвятив себе Діві Марії", - Олександр Букатюк, військовослужбовець

Напередодні 33-денного приготування до посвячення себе Діві Марії ми дізналися про живе свідчення від військового Олександра Букатюка, який, керуючись власною волею, посвятив себе Богородиці і сьогодні в ефірі Радіо Марія ділиться плодами, які зазнав на власному досвіді через це посвячення.
2025-11-12 00:00:00
Як не втратити надію?

Як не втратити надію?

Отець Петро Франків розмірковує над відомим висловом Фрідріха Ніцше — «Бог помер». Разом досліджуємо, що стоїть за цими словами, чому вони хвилюють людей і як сучасна віра допомагає не потрапити в пастку безнадії.
2025-11-10 00:00:00
Чи задумав Бог, щоб жінка жила довше за чоловіка?

Чи задумав Бог, щоб жінка жила довше за чоловіка?

Здавалося б, це лише статистика — жінки живуть довше за чоловіків. Але чи може в цій різниці ховатися щось більше, ніж біологія? Чи не є це частиною Божого задуму, у якому жінці даровано особливу місію — берегти життя, вірність і час?
2025-11-10 00:00:00
Розарій: більше, ніж просто повторення слів. Отець Кшиштоф Пельц про силу молитви

Розарій: більше, ніж просто повторення слів. Отець Кшиштоф Пельц про силу молитви

Отець Кшиштоф Пельц пропонує глибоке розмірковування на тему молитви Розарію. Чому важливо багаторазово молитися одними й тими ж молитвами? Чи не здається це іноді повторенням? Однак саме через повторення ми входимо в глибший зв’язок із Богом та Дівою Марією, медитуючи над євангельськими та біблійними істинами. Молитва Розарію – це не просто механічне повторення слів, але можливість поглибити свою віру, розважати над життям Христа і переживати духовне єднання з Марією, Матір’ю нашою. Відповіді на ці питання та глибокі духовні роздуми чекають на вас у новій катехезі о. Кшиштофа.
2025-11-10 00:00:00