Біля Ісусового хреста стояли Його мати, сестра Його матері, Марія Клеопова, і Марія Магдалина. Побачивши Матір і учня, який стояв поряд і якого любив, Ісус промовив до матері: «Жінко, ось твій син!» Потім звернувся до учня: «Ось твоя мати!» І від тієї години взяв її учень до себе.
Того часу Ісус розповів учням притчу: «Чи може сліпий сліпого дорогою водити? Чи не впадуть обидва в яму?
Того часу Ісус сказав своїм учням: «Вам, хто слухає, кажу: Любіть ворогів ваших; добро робіть тим, які ненавидять вас; благословляйте тих, які проклинають вас; моліться за тих, які зневажають вас. Тому, хто б’є тебе по щоці, підстав і другу, а від того, хто забирає в тебе одяг, не борони й хітона. Кожному, хто просить у тебе, – дай, а від того, хто забирає твоє, – не домагайся. І як хочете, щоби чинили вам люди, – чиніть і ви їм так само.
Того часу Ісус, підвівши очі на своїх учнів, почав говорити:
«Блаженні вбогі, бо ваше є Царство Боже.
Блаженні голодні тепер, тому що ви насититеся.
Блаженні ви, котрі плачете тепер, бо ви будете сміятись.
Сталося в іншу суботу, коли увійшов Ісус до синагоги й навчав, був там чоловік, права рука якого була всохлою. Книжники й фарисеї стежили за Ним, чи зцілятиме в суботу, аби знайти звинувачення проти Нього.