Молитва за мир у храмі святого Олександра

У молитві до спільноти приєдналися Апостольський Нунцій Клаудіо Ґуджеротті, єпископ-адміністратор Київсько-Житомирської дієцезії Віталій Скомаровський. Разом з католицькими єпископами молився єпископ Вірменської Апостольської Церкви Маркус Оганесян.

На початку молитви Господь був прославлений співом хору спільноти Святого Егідія. Опісля слово узяв Архієпископ Клаудіо Ґуджеротті:

"Дякую єпископу Віталію. Дякую моєму дорогому другу владиці Маркусу, єпископу Апостольської Вірменської Церкви, за те, що молились з нами. Моя подяка за присутність о. Миколаю Данилевичу. Ви добре розумієте італійську і не маєте потреби в перекладачі. Мені жаль, що ви будете слухати два рази одні й ті самі слова. Дякую всім, хто прийшов сюди на молитву.

Я глибоко вдячний Спільноті святого Егідія за запрошення. Перш за все за їх присутність на цій землі, де вони є насінням надії, насінням відкритості до всіх духовних реалій, а також за конкретну допомогу потребуючим. Це насіння, що проростає з Євангелія. Кожного місяця ви молилися за мир, і ми всі прийшли.

Ми всі прийшли, щоби виразити голосіння людей, що платять за війну. Вони платять своїм страхом, своїм життям. І ми єднаємося з багатьма жертвами в світі, які так само розплачуються за війну.  Ми живемо в час, коли  не могли собі  уявити, що може бути війна. Кожна війна, пов’язана з іншою війною, і всі війни, пов’язані з єдиною війною, війною, що ведеться в серці людини. Ми всі занадто переймаємось тим, що хочемо розуміти як працюють механізми війни. Якщо бути чесними, на жаль, ми розуміємо дуже мало. Але як віруючі люди ми переконані в одному - коріння кожної війни знаходиться в гріху, в твердості сердець, і зрештою - у відмові відповісти на заклик Господа любити один одного. Христос є першою жертвою війни. Війна - це насильство проти справедливості. Війна зла проти добра, і добра проти зла, хоча наш Бог не знає зла.

Псалом підкреслив деякі риси цієї війни. Перша частина – голосіння. Голосіння того, хто є жертвою війни. Він відчуває себе чужим, відчуває себе далеко від своєї землі. Він називає два краї дуже далекі один від одного, наче підкреслює, що відчувати себе іноземцем, бути іноземцем, не залежить від місця, де ти живеш. Бо там, де відбувається війна – людина почуває себе іноземцем. Зненацька в дім потрапляє морозний вітер і відчуваєш себе чужим. І дім, що є осідком близькості і братства, перетворюється на храм, знищений війною. І потім, слова, які чує той чужинець – слова брехні. Війна засновується на неправді, так було завжди. Але особливо сьогодні – коли обман ведеться за науковими методиками. Це називається пропаганда. Пропаганда – тайна пустоти, що намагається ввійти в наше серце. Входить поступово, лагідно, ніжно, а потім вибухає в серці. Неправда є важливою частиною самої війни. І чужинець, покинутий напризволяще, що відчуває себе об’єктом неправди, кричить, щоби Господь визволив його.  

У псалмі ми чуємо справжнє прокляття зі стороні чужинця. Він призиває «загострені стріли», що можуть пробити серце його ворога.  Св. Августин у своєму тлумаченні до псалма захотів дати позитивне пояснення цим стрілам. Від говорить, що ці гострі стріли - це щось, що може пробитися скрізь тверде серце людини, і, вражаючи його, пробуджує до руху і звільняє від іржи. На жаль, дуже часто під час війни зброя не зачіпає серця людини, а руйнує все, що є довкола серця. І серце почуває себе загубленим, сиротою, навіть полишеним Богом. І тоді, у своєму риданні до Бога, йому залишається лише засвідчити своє скрутне становище. Все це виражено в дуже короткому, але повному змісту виразі «я - за мир, та коли говорю, то вони за війну!». Хіба не в цьому виражена ізоляція мирної людини, що потопає в насильстві, яке не має межі. Де кожен жест, погляд, слово, мовчання - розглядаються як акти війни. Де насильство – зараза, яка не обходить нікого. Тоді чужинець почуває себе покинутим, він говорить про мир, але всі затуляють вуха, щоб не чути.

Дорогі брати й сестри, ця ситуація, в якій живемо і ми. Сьогодні ми не додамо нових інтерпретацій. Ми стомились слухаючи пояснення того, що відбувається. Нам потрібне авторитетне слово, що походить з гори, слово не проплачене, не куплене. Слово, що нагадає нам, що всі ми винні, що всі ми Каїни, які вбили брата через заздрість. Бог очікує на пророче слово миру, навіть там, де ніхто не сподівається його почути. Молімося за всіх тих, хто є жертвами цього невимовленого слова, цієї винуватої тиші, цих фальшивих слів, прихованих інтересів, що як павутиння смерті. Молімося, щоб ридання чужинця досягло Бога, щоб Він стрілою любові пробив наше тверде серце, і допоміг побачити та допомогти тому, хто розбитий війною. Щоб Він розірвав слова ворожнечі і розбрату, і зробив нас здібними на жести примирення після того, як дасть нам відчути Його первинний мир. Як ми чули в Євангелії, «не так, як дає світ», а той мир, який походить від Бога, мир, що не вбиває іншого; мир Батька, що не дозволяє померти Своєму Сину на хресті. Померти Сину, який є джерелом миру. Хай цей мир, що походить від Бога, приведе до навернення нас і всіх, хто панує в цьому світі. Щоб ми всі пам’ятали, що навіть копійка, зароблена ціною крові невинного,  - це гріх, який ніколи не буде мати прощення.  Особливо, коли це вбивство проплачене, коли на ньому заробляють, коли на цьому спекулюють,  коли обманюють. Коли не шукають правди, а лише своїх скритих інтересів.

Дорогі друзі з Sant’Egidio, хочу щоб ви були справжніми миротворцями, а не балакунами миру. Не пусті слова, а ті, перед якими  треба схилятися, як  перед кров’ю того, хто страждає, щоб її осушити і принести мир Батька. Це означає - не говорити про мир, а будувати мир. Робити тихі жести миру, які всі зможуть зрозуміти. Це є найважливіше завдання християн, тому, що це Євангеліє, це тихий Божий голос любові". 

Після проповіді Апостольського Нунція розпочалася молитва за мир в усіх країнах, де точиться війна. Після того, як голова Спільноти святого Егідія Юрій Ліфансе називав країну, молодь зі спільноти ставила свічки, що символізували молитовне єднання спільноти з мешканцями постраждалих регіонів.

По завершенню молитви Юрій Ліфансе звернувся зі словом подяки до єпископів і священиків за підтримку молитовної ініціативи спільноти, а також подякував за спільну молитву усім її учасникам.