"Навколо і вперед" роздумуючи над Євангелієм

"Ідіть за Мною": про місію, покору й силу Євхаристії
Інколи ми самі себе обмежуємо - зводимо своє щоденне життя лише до «надання послуг». Проте Господь посилає нас із місією, яка виходить далеко за межі людської логіки.

«І в яке місто ви не ввійшли б, і вас приймуть, їжте, що поставлять перед вами; оздоровляйте в ньому хворих і кажіть їм: Наблизилося до вас Царство Боже» (Лк 10:8–9).

Справжня свобода і радість не у тому, що «нам щось вдається», а в усвідомленні того, що наші імена записані на Небі:

«Не радійте тому, що духи вам коряться, але радійте тому, що ваші імена записані на небі» (Лк 10:20).

Навіть у поразках і стражданнях - Христос відкриває дорогу до життя. Він помирає на хресті, але на третій день воскресає. Успіх дарує відчуття свободи, та незалежно від того, який період ми переживаємо - ми не маємо забувати про свою місію. Місію в ім’я Ісуса Христа.

Тільки покірна людина здатна визнати Ісуса - перед іншими і перед собою. Справжня покора долає навіть ворогів. Ісус не просто посилає учнів ловити рибу — спочатку Він навчає.

Богородиця - приклад того, хто слухає і дозволяє Богові вести себе. Її внутрішня відкритість і гнучкість дають змогу реалізувати Божий задум.

Євхаристія - це пожива для паломників, яка дає силу іти вперед, незважаючи ні на що.

«Ідіть за Мною...» (Мт 4:19).
Отець Кшиштоф наголошує: «Без руху вперед, може захитати навколо».