"Не забирай у своєї дитини Христа!" - Григорій Богослов

У програмі «Наближаючись до православ’я» отець Петро Лопатинський аналізує драматичний перехід Російської імперії до радянської форми та долю віри в умовах гонінь. Чому народ, вихований у християнській традиції, часто мовчки спостерігав за руйнуванням святинь — і що це говорить нам сьогодні?

У програмі «Наближаючись до Православ’я» благочинний Києво-Печерської лаври архімандрит Михайло Карнаух розповідає про духовну велич і непросте сьогодення однієї з найголовніших святинь України. Священник повертає слухачів до витоків Лаври, заснованої преподобними Антонієм і Феодосієм Печерськими, відкриває красу і значення Великої Успенської церкви, а також пояснює, що означає нетлінність мощей святих. Отець Михайло ділиться особистим досвідом участі у переоблаченні мощей Києво-Печерських угодників, розвіює міфи та закиди щодо цього процесу і розповідає, як саме відбувається ця священна праця. Також йдеться про сучасне життя Лаври, яка сьогодні займає 24 гектари території, про співіснування різних чернечих спільнот і про виклики війни — зокрема наслідки обстрілів, що пошкодили монастирські будівлі.

Протоієрей ПЦУ отець Петро Лопатинський у програмі «Наближаючись до Православ’я» розмірковує про взаємодію Церкви зі світом, падіння імперій і виклики сучасності. Священник наголошує, що плюралізм, критика та діалог із суспільством не руйнують Церкву, а відкривають шлях до її живого розвитку.

У черговому випуску циклу «Православне політичне богослов’я» отець Петро Лопатинський розглядає складні стосунки між церквою та державою в Російській імперії XIX — на початку ХХ століття. Програма показує, як ідеї Соловйова, Бердяєва та Булгакова формували мислення епохи й окреслили духовні кризи, що вибухнули у 1917 році.

У новому випуску програми «Наближаючись до Православ’я» з протоієреєм Петром Лопатинським слухачі Радіо Марія продовжили знайомство з циклом «Православне політичне богослов’я». Цього разу говорили про симфонію Церкви і Держави, період Просвітництва, права людини та духовне осмислення свободи у XVII–XVIII століттях.