"Несподівані квіти для дружини дарують їй гарний настрій, а мені добрий борщ", - о. Тарас Фітьо, душпастир УКГЦ в Австрії

"Добро робиться тихо, і про нього завжди мало говорять", — пояснює бажання ділитися позитивним досвідом власного подружнього життя отець Тарас.

За 20 років подружня любов переживає "еволюцію". Сильний емоційний стан поступово переростає в стан відповідальної та свідомої любові. Упродовж подружнього життя надзвичайно важливим залишається живе спілкування. Згадуючи перші роки будування спільного життя з дружиною, о. Тарас розповідає, що їхнє подружжя не мало телевізора і знаходило велике задоволення у вечорах, проведених у щирих розмовах.

Українська мова прекрасно пояснює суть шлюбу в слові "подружжя": чоловік і дружина мають "подружитися" й стати насамперед найкращими друзями один для одного. Через взаємну мотивацію, прохання та спільні цінності народжується усвідомлення важливості живого спілкування.

Звісно, на шляху подружнього життя трапляються непорозуміння, конфлікти чи певні труднощі, але саме їх подолання приносить добрі плоди. Взаємна підтримка та вміння слухати один одного зміцнюють стосунки. Вони створюють спільний простір, у якому подружжя відкривається одне на одного, даруючи себе та збагачуючи своє життя любов’ю.