Того часу призначив Господь інших сімдесят двох і послав їх по два перед своїм лицем до кожного міста й місцевості, куди сам мав іти. І Він промовив до них: «Жниво велике, а робітників мало; тож благайте Господаря жнив, щоби вислав робітників на свої жнива.
Того часу Ісус і Його учні були в дорозі, і коли вони йшли, один сказав Йому: «Я піду слідом за Тобою, куди тільки Ти підеш». Та Ісус відповів йому: «Лисиці мають нори, а птахи небесні — гнізда; Син же Людський не має де й голови прихилити».
Того часу побачив Ісус Натанаїла, який ішов до Нього, і каже про нього: «Ось справжній ізраїльтянин, у якому немає підступу!» Каже Йому Натанаїл: «Звідки мене знаєш?» А Ісус у відповідь йому сказав: «Ще до того, як закликав тебе Филип, коли ти був під смоківницею, Я бачив тебе». Відповів Натанаїл Йому: «Раввí, Ти — Син Божий, Ти — Цар Ізрáїля!»
Того часу прийшли до Ісуса Його мати й брати та не могли доступитися до Нього через натовп. І сповістили Йому: «Твоя мати і Твої брати стоять зовні, бажаючи побачити Тебе». А Він у відповідь сказав їм: «Моя мати й Мої брати – це ті, котрі Слово Боже слухають і виконують».
Християнство декларує найвищі моральні стандарти — любов до ворогів, прощення, самопожертву та відсутність осуду. Коли людина ідентифікує себе з цими ідеалами, оточуючі підсвідомо очікують від неї майже ідеальної поведінки. Будь-яка помилка, вияв грубості чи байдужості з боку християнина сприймається значно гостріше, ніж аналогічний вчинок від людини, яка не декларує високих моральних цінностей. У програмі розкриваємо тему з монахом згромадження Найсвятішого Ізбавителя отцем Василієм Іванівим.