Того часу Ісус сказав первосвященикам і старшим народу: «Як вам здається? Один чоловік мав двох синів. І прийшовши до першого, сказав: “Сину, іди попрацюй сьогодні у винограднику!” Той же у відповідь сказав: “Не хочу!” Та пізніше, розкаявшись, пішов.
Того часу, коли Ісус увійшов у храм, до Нього, як Він навчав, підійшли первосвященики та старші народу і запитали: «Якою владою Ти це робиш? І хто Тобі дав цю владу?» У відповідь Ісус сказав їм: «Задам і Я вам одне запитання. Якщо на нього відповісте Мені, то і Я вам скажу, якою владою Я це чиню: хрещення Йоанове звідки було? З неба чи від людей?» Вони ж роздумували між собою: «Якщо скажемо: “З неба”, Він відкаже нам: “То чому ви не повірили йому?” Якщо ж скажемо, “Від людей”, то боїмося народу, бо всі вважають Йоана за пророка». Тож у відповідь вони Ісусові сказали: «Не знаємо!» Тоді й Він промовив до них: «І Я не скажу вам, якою владою Я це чиню!»
Того часу Ісус сказав натовпу: “З ким це Мені порівняти цей рід? Він подібний до дітей, які сидять на майданах і гукають до інших, кажучи: “Ми вам грали вам на флейті, та ви не танцювали; ми голосили, та ви не били себе в груди”. Бо прийшов Йоан, який не їсть, не п’є, а вони кажуть: “Біса має”. Прийшов Син Людський, який їсть і п’є, а вони кажуть: “Ось людина, що обжирається та впивається вином, друг митників та грішників”. Тож мудрість виправдана своїми ділами”.
Щоби виявити Христові нашу взаємну любов, спочатку ми повинні намагатися якнайкраще Його пізнати. Це відбувається через читання з вірою Святого Письма і роздуми з любов’ю. І в цьому Марія є для нас взірцем, як сказано про Неї: «Марія ж зберігала всі ці слова, беручи до свого серця» (Лк 2,19).
Перед своєю смертю Ісус Христос дав нам два великі подарунки: своє Тіло і свою Кров у Пресвятому Таїнстві Євхаристії, а також свою Матір. У Святому Причасті ми приймаємо Тіло, яке Ісус отримав від Марії. Тому не може бути жодного протиставлення справжньої любові до Марії і літургійно-євхаристійної побожності.