Розпочинаємо цикл катехиз разом з о.Віталієм Храбатиним, референтом Пасторально-міграційного відділу Патріаршої курії УГКЦ, про особистостей Великої Британії, які своєю діяльністю у світі прославили Господа і були відзначені Церквою. У цьому ефірі познайомимось із англійським кардиналом, поетом та теологом Джоном Генрі Ньюменом, який вже 1-го листопада цього року має бути проголошеним 39-им Вчителем Вселенської Церкви.
Життя людини, яка народилась у 1801р., а померла у 1890р. є актуальним і сьогодні, тому що святість залишається у вічності. Церква продовжує жити і провадити нас на прикладі святих.
У 2019р. Джон Генрі Ньюмен був канонізований Католицькою Церквою як святий, а у 2021р. причислений до лику святих і Англіканською Церквою. Вже 1-го листопада 2025р. чекаємо на проголошення Джона Генрі Ньюмена Вчителем Церкви.
44 роки Генрі був англіканином і 44 роки католиком. Папа Бенедикт XVI згадував при беатифікації про життя Джона Генрі Ньюмена, як життя у світлі навернення "від темряви й образів ідучи до істини", що говорить про серйозність і чесність проживання віри.
Генрі Ньюмен бачив Церкву шляхом, який проходить людина за життя у світі. В історії Англії католики займали своє місце тривалий час. Генрі Ньюмен перше своє інтелектуальне навернення переживає у 16 років. Тоді він усвідомлює, що віра означає творити спільноту разом з тими, хто прославляє Господа. Він стає ревним священнослужителем, який бачить потреби свого часу, що підтвержують його гомілії.
"Той, який умів виховувати сумління і діяти сумлінно", - так говорять сьогодні про Джона Генрі Ньюмена. Він був щирий у своєму пошуці істини. Генрі Ньюмен вважав, що Бог приготував для кожного з нас свою роль і місце у світі, і кожен має пройти свій шлях молитовно-інтелектуального пошуку. Так кожен покликаний відкрити правду, яка зробить його вільним.
У катехезі на «Радіо Марія» сестра Люцина та отець Станіслав Свурка розкривають глибоку сутність молитви на вервиці. Вони пояснюють, чому розарій — це не механічна рутина, а жива споглядальна молитва разом із Пресвятою Богородицею, яка перетворюється на джерело сили, миру та Божої благодаті у щоденних випробуваннях.
Як людина втрачає моральні орієнтири? Як зберегти совість там, де правила замінюють правду? Чи можуть слова стати інструментом ідеологічної маніпуляції та моральної деформації людини? Відповіді на ці питання шукаємо разом з босим кармелітом о. Віталієм Козаком у програмі “Катехиза”.
У четвертій катехезі циклу «Псалом до душі» Михайло Сорокін роздумує над покутним псалмом 51. Автор розповідає про реалії Давида, псалмоспівця, у яких важких гріхах він перебував. Також зосереджує свою увагу на Божому милосерді, яке виходить на зустріч грішникові та завжди є більшим за сам гріх.
Отець Григорій Рогацький зосередився на словах зі Святого Письма "Я милосердя хочу, а не жертви" Мт.9,13. Катехит пояснює, що ж означає давати та приймати дар та хто є моїм ближнім .
Отець Віталій Храбатин продовжив ділитись зі слухачами життєвою філософією Гілберта Кім Честертона. Цього разу катехит зосередився на думках письменника про навернення. Сам Честертон був конвертитом, тобто у дорослому житті навернувся до християнства.