В ефірі програми "Захристія" отець Роман Братковський, священник УГКЦ, лідер харизматичної спільноти "Галилея". В програмі почуєте, яким чином отець Роман отримав дар молитви зцілення. Священник розповідає про найрезонансніше зцілення. Також отець ділиться власною трагедією, яка пов'язана з його служінням.
"21 серпня я був в АТО, Бог тоді зламав мене конкретно. Нас були оточили, я прощався з життям. Я знав, що загину. В ту хвилину я боявся про одне, що стану перед Богом, а я для Нього ще нічого не зробив, бо вів егоїстичний спосіб життя. Того дня я уклав з Богом союз. Мною було сказано: "Боже, якщо ти мене рятуєш сьогодні, виводиш мене і хлопців, які є зі мною, то я буду служити Тобі, як священник!" Бог мене врятував. Я став священником, їздив в АТО. Там молився за зцілення і Бог почав зціляти людей. В 2017 році я з дружиною та дітьми приїхали, як місіонери, в одне село на Східній Україні. Там не було ні віруючих людей, ні храму. Я не знав, що в Україні є такі села. Мені почали розповідати люди, що в цьому селі багато дитячих самогубств. Коли я почав за це село молитися, почали відбуватися дивні містичні речі. Виявилось, що переді мною в цьому селі було вже два православних священники, але у кожного з них в родині сталася трагедія. В одного син втопився, в іншого загинув в автокатастрофі. Вони обоє покинули з родиною це село. В мене відбулася таж історія, в мене померла дитина. Я три дні молився конкретно про воскресіння свого сина. Я знав, хто проти мене виступає. Сатана хотів, щоб я залишив це село. В мене був вибір: або забирати сім'ю і покидати село, або оголошувати сатані війну".
У програмі «У ваших намірах» разом із братом францисканцем Андрієм Немченком говорили про екуменізм, його місце в житті Католицької Церкви та про те, чи може прагнення до єдності між християнами приховувати певні небезпеки. Чому Католицька Церква активно долучилася до екуменічного руху після Другого Ватиканського собору і як вести діалог з іншими, не принижуючи їх та не відмовляючись від власної віри?
Чи справді людина пробачила, якщо досі пам’ятає завдану їй рану і відчуває біль від пережитої образи? У катехезі сестра Божена Новоселець розповідає про різницю між прощенням, примиренням і довірою та пояснює, чому бажання простити, але неможливість зробити це зараз, не завжди означає відсутність доброї волі.
У черговій катехезі циклу «Людина на межі між Богом і безоднею» отець Віталій Козак підсумовує тему тоталітаризму й пригноблення, завершуючи роздуми над романом Маргарет Етвуд «Оповідь служниці». Водночас священник розпочинає нову тему — про ідеологічну машину та її наслідки для людини, яка поступово втрачає не лише свободу, а й здатність самостійно визначати, що є правильним.
В останній катехезі циклу «Православне політичне богослов’я» священник підсумовує розмову про взаємозв’язок віри, політики та суспільного життя, розмірковуючи над поглядами Арістотеля Папаніколау та принципами, за які варто триматися й боротися. «Завдання Церкви в державі — бути совістю і голосом правди», — наголошує священник, пояснюючи, чому Церква покликана бути іконою Царства Божого, а моральність людини має свідчити про присутність Бога у світі.
У день пам’яті святого папи Григорія Великого у програмі «У Ваших намірах» разом з отцем Андрієм Немченком говорили про унікальну традицію григоріанського співу та про те, як формувалася музична спадщина Римо-Католицької Церкви. Чи можуть у Літургії звучати сучасні музичні жанри, яке місце в ній посідає орган і що спільного між західною традицією григоріанського співу та східним восьмигласієм?