"Об'являючись в Меджугор'є Богородиця вже 40 років кличе нас до навернення", - єпископ Ян Собіло

Того часу Ісус почав промовляти до первосвященників, книжників і старших притчами: «Один чоловік насадив виноградник, обгородив огорожею, викопад давильню, збудував башту, винайняв його виноградарям та й виїхав далеко. У певний час він послав раба до виноградарів узяти від них частину з плодів виноградника. А вони, схопивши його, побили й відіслали ні з чим. І він знову послав до них іншого раба, – і цьому побили голову та зневажили. І він послав ще одного, а того вони вбили. Отак і багатьох інших: деяких же з них били, інших убивали.

Після урочистого привітання натовпом Ісус увійшов у Єрусалим — до храму. Оглянув усе. Та оскільки була вже пізня година, Він вийшов з Дванадцятьма до Витанії. Наступного дня, як вони вийшли з Витанії, Він зголоднів. І, побачивши здалека смоківницю, вкриту листям, Він підійшов: може, щось знайде на ній. Але, наблизившись до неї, Він нічого не знайшов, окрім листя, бо не була ще пора на смокви. Озвався і промовив Він до смоківниці: «Хай з тебе вже довіку ніхто плоду не їсть!» І чули те Його учні.

У цьому випуску катехези на Радіо Марія єпископ Ян Собіло розкриває глибину Марійного набоженства та пояснює значення прекрасних метафор Лоретанської літанії. Ви дізнаєтесь, чому ми називаємо Богородицю «Трояндою духовною», «Вежею зі слонової кості» та «Ковчегом завіту».

Того часу, коли учні були в дорозі, піднімаючись до Єрусалима, попереду них йшов Ісус, вони ж були дуже здивовані; а ті, хто йшов слідом, були охоплені страхом. Взявши знову Дванадцятьох, Він почав їм говорити про те, що має з Ним статися: «Ось ми піднімаємось до Єрусалима, і Син Людський буде виданий первосвященникам і книжникам, і засудять Його на смерть, і видадуть язичникам; і будуть глумитися з Нього, і оплюють Його, і бичуватимуть Його, і вб’ють, а через три дні Він воскресне». Підійшли до Нього Яків та Йоан – Зеведеєві сини, і кажуть Йому: «Учителю, хочемо, щоб Ти нам зробив те, про що попросимо Тебе». Він сказав їм: «А що ви хочете, щоб Я зробив для вас?»

Біля Ісусового хреста стояли Його мати, сестра Його матері, Марія Клеопова, і Марія Магдалина. Побачивши матір і учня, який стояв поряд і якого любив, Ісус промовив до матері: «Жінко, ось твій син!» Потім звернувся до учня: «Ось твоя мати!» І від тієї години взяв її учень до себе. Після цього, знаючи, що все вже завершилося, каже Ісус, аби довершилося Писання: «Прагну!»