R.I.P. Отець Людвіг КАМІЛЕВСЬКИЙ: "Тоді священики жили, як мученики, однак хоронили їх, як королів"

Створено: 2019-01-21 00:00:00

21 січня, на 73 році не стало отця Людвіка. Пропонуємо вам велике інтерв'ю записане у 2017 році в Житомирі, в парафії святого Вацлава, яку очолював герой нашої програми. Легендарний священик розповів історію свого життя. Він пригадав нелегкі радянські часи: зустрічі з КДБ, постійне стеження, відбудову РКЦ, що відбувалася за допомогою справжніх мучеників, що страждали в таборах ГУЛАГу.
В часі мемуаристичного ефіру ми згадували отця Антонія Хоміцького, отця Анджея Гладусевича, єпископа Рафала Керницького, єписокопа Яна Ольшанського, відомого отця-лікаря Генріха Мосінга. Крім того, наш гість розповів, як він вчився разом в семінарії з ординарієм Одесько-Сімферопільської дієцезії єпископом Броніславом Бернацьким і єпископом-емеритом Маркіяном Трофим'яком

Тоді на похорон священика збиралося і по 10 тисяч чоловік! В Полонному, коли хоронили отця Анджея Гладусевича процесія з людей розтягнулася більше ніж на 3 кілометра! Труна ще була у храмі, а хрест УЖЕ на цвинтарі.
Отець Войчех Дажицький був гумористом, майже клоуном! Зима, холод, отцю Антонію Хоміцькому привозять в Мурафу на підводі хворого. Через людей, Дажицький передає: "Скажіть, що хворий прийти не зможе. Треба, щоб отець Антоній підійшов до коней". Що робити, треба йти! Отець Антоній йде в мороз, сповідає закутаного хворого, який замість сповідання своїх гріхів, нарікає на жінку. Отець Антоній починає злитися: "Сповідайся за себе!". Сповідь продовжувалася, пристрасті не вщухали, пенітент все не хотів визнавати власних гріхів, аж побачивши, що Хоміцький втрачає рівновагу, отець Войчех відкрив обличчя: "Це я!". Обуренню отця Антонія не було меж!
За 8 років на Волині мені вдалося відбудувати 24 храми! Якось вдавалося порозумітися з владою, вони бачили, що я дію для людей. Тоді був дух відновлення церкви. Були цікаві історії. Коли я служив у Луцькій катедрі святих Петра і Павла, на момент мого приходу, там був музей атеїзму. Я ходив до різних чиновників, щоб нам віддали храм. А там ще й був музей космосу, працювало 70 співробітників! Сенатор відказав: "Що ви хочете з цією махіною, що ви будете з тим робити? Вас всього купка людей!" Я відказав: "Ми зробимо ВСЕ, тільки віддайте!" Він не вгамовувався: "Добре, зроблю послугу...за послугу..."
Після Луцька я переїхав до Житомира. Владика Ян Пурвінський запросив мене служити настоятелем в катедрі святої Софії. Важко бути постійно поруч з єпископом, який сам фактично був настоятелем катедри. Я перейшов до парафії святого Вацлава. Треба було все відбудовувати фактично з нуля. Для того, щоб повернути храм, нам потрібно було підключати дуже високе керівництво з перспективою залучення перших осіб держави, на той момент то були Леонід Кучма та Олександр Квасьнєвський... З жорсткими переговорами, але нам віддали храм!
Люди! Я пережив багато і бачив все! Переживемо і ці проблеми, головне молитися, і щоб молитва постійно була у нас на устах!

Чим містика відрізняється від аскетики?

Триває час Великого посту, коли кожен християнин має більше часу присвячувати духовним практикам. Та чим вони відрізняються, сказати може далеко не кожен. Отець Міхал Бранкевич виправляє цю прогалину.

2025-03-24 00:00:00

Чому на гривнях зникає Бог?

У своєму блозі відомий християнський медійник та громадський діяч Руслан Кухарчук звернув увагу суспільства, що в нових банкнотах все менше згадок про Бога. Чому таке трапляється і чи це засвідчує секуляризацію суспільства, говоримо з отцем Міхалом Бранкевичем.