В продовженні циклу програм про 10 Божих Заповідей говорили про 7 Заповідь - Не вкради! В ході програми обговорили: Чи гріхом є невідання храмів однієї конфесії - іншій; Чи можна красти матеріальні блага на заводі, якщо не платять зарплату; Наскільки страшною крадіжкою є прозелітизм...Все це, і багато чого іншого - слухайте і читайте в матеріалі ДАЛІ...
- ...Раджу це тому, що наші монастирі і консисторії мають забагато благ! Наполягає отець.- Що можете винести - виносьте! Прошу вас не тільки я, але, і падре Піо. Згадайте його історію, як він брав кошти з церковної скарбонки. Не питаючи настоятеля - дав гроші жінці на хустинку, бо у дощ і холодний вітер ходила без покрову, і дуже мерзла. А у другий раз він обікрав фігурку Матері Божої - забрав у неї біжутерію, і корону! І коли настоятель запитав його, хто це зробив, - Піо лише здвинув плечима, промовивши: "Незнаю". Ще й збрехав... Піо знав, що настоятель в курсі. Свята брехня! Навіть, Діва Марія посміхнулася, мабуть.
Але красти з монастирів - можуть ЛИШЕ самі священослужителі. Буде їм велика заслуга на небесах, а якщо навіть, якесь чистилище буде - це буде чистилище посеред всяких насолод.
Я сам крав: коли відбудовував монастирі - не платив мита. А перед наверненням - я взагалі крав! - Пригадує священик. - Коли в дитинстві співав у хорі, ми їздили по всій Європі. Якщо мені подобалася якась дрібниця (рукавички чи шапочка) в якійсь країні - вона ставала моєю, але я НІКОЛИ не крав у Польщі. В цьому сенсі, я був патріотом. Ніколи я не крав персонально для себе, лише для когось, наприклад для бідних моїх колег. Щоб адреналін прибував у мою кров - завжди крав у найбільш небезпечних місцях.