Отець Петро КУРКЕВИЧ: "Треба плакати, кричати, страждати і просити, щоб Господь просвітив нам стежку життя"

Історія двох чоловіків, які прямували до ЕМАУС - це історія людей, які перебувають на своїй хвилі. Вони вважали, що Христос мав би діяти так, як вони думали. Зверніть увагу: вони знали про Спасителя все. Знали, які чуда чинив, як проповідував, як Його засудили, як Він помирав, як жінки не знайшли Його в гробниці. Врешті, знали, що ангели сказали жінкам! Але все одно, були РОЗЧАРОВАНІ і не вірили! Але Господь і до таких приходить, і тлумачить, розставляючи все по полицях. Заслуга цих двох, що вони були чутливими до Христового слова. Один з них говорив: "Чи не палало наше серце, коли Він говорив?" Вони були відкритими, а це суттєво додає шансів Богу пробитися до наших сердець!
Часто методом спроб, помилок і дискусій знаходимо вихід. Святий Августин до речі, так прийшов до правдивого навернення. Буває і інший спосіб - почати думати! Почнімо із запитання: Чи існує Бог? Мабуть так, бо хто створив усе? Друге запитання: чи Бог нам з'являвся коли-небудь? В християнстві явно бачимо ствердну відповідь. І третє запитання: яка християнська спільнота зберегла чистоту Слова? Якщо дамо відповідь на ці запитання - полегшимо собі тернистість шляху.