Отець Юрій Блажиєвський про католицький погляд на теорію "Великого вибуху"

У ранковій катехезі на хвилях Радіо Марія отець Олександр Халаїм, директор Реабілітаційного центру святого Івана Павла ІІ у Шаровечці на Хмельниччині, роздумував над темою довіри Богові у час невизначеності. Священник наголошує: Господь запрошує людину до внутрішньої мандрівки від страху до впевненості, від тривоги до миру. Через приклад праотця Авраама і слова святого Августина отець Олександр показує, що навіть у темряві Бог поруч, а Його мовчання — не байдужість, а запрошення до глибшої віри.

У програмі «У ваших намірах» з отцем Андрієм Немченком говорили про подію, яка сколихнула весь католицький світ: акт святотатства, що стався у Соборі Святого Петра у Ватикані, коли один із представників Палестини публічно осквернив папський вівтар — вівтар, за яким служить лише Святіший Отець або призначені ним священнослужителі. Отець Андрій називає цей вчинок проявом того, що «чорт біситься», адже в ці дні до Ватикану прямують тисячі паломників у Рік Надії, щоб разом молитися, прославляти Бога і дякувати за дар віри. Ми замислились, як християнам реагувати на такі події, як ставитися до мусульман і до того, хто вчинив кощунство, а також, як перепросити Господа за це осквернення. Під кінець програми згадали святого Івана Павла ІІ у день річниці його інтронізації — Папу, який був великим свідком прощення, миру і надії.

У денній катехезі монах Ордену Кармелітів, отець Віталій Козак, продовжив великий цикл програм «Антропологія святої Едити Штайн». Тема цієї зустрічі — «Внутрішня свобода і благодать», почуємо роздуми про покликання як дорогу до автентичності. Отець Віталій говорить про те, що кожна людина стає собою лише тоді, коли знаходить своє покликання і приймає його як Божий дар. Адже кожна душа має своє унікальне завдання від Бога — ту стежку, на якій розкривається справжня свобода і радість.

У програмі «Наближаючись до Православ’я» з ієреєм Православної Церкви України отцем Петром Лопатинським ми продовжили розмову про симфонію між Церквою та державою, беручи до уваги VII-Х століття. У центрі уваги — Вселенські собори, участь імператорів у церковних справах та роль богословів, зокрема святого Максима Сповідника, який глибоко осмислював стосунки Бога і людини. Ми також торкнулися питань, чи можуть святі отці помилятися, якою є природа Церкви, та як співіснують влада земна і влада духовна. Завершується програма роздумами про сучасну Православну Церкву України та її взаємини з державою.

Про молитву, що пов'язана з історією пророка Йони, та як ми маємо завжди вчитися і вчитися пізнавати Боже Милосердя, виголошує в катехизі о.Кшиштоф Бузіковський зі Згромадження Місіонерів Облатів Непорочної Діви Марії