Папа: "Нехай Новонароджений Господь принесе полегшення любій Україні, яка прагне досягти тривалого миру"

Дорогі брати і сестри, щасливого Різдва!

Вам, вірні Рима, вам, паломники, і всім вам, хто єднається з нами в різних кінцях світу, я відновлюю радісну звістку з Вифлеєма: «Слава на висотах Богу й на землі мир людям Його вподобання» (Лк 2, 14).

Як пастухи, які першими прийшли до печери, ми здивовані знаком, який дав нам Бог: «Дитя сповите, що лежатиме в яслах» (Лк 2, 12). У мовчанні станьмо на коліна і вшануймо Його.

Про що нам каже Дитя, яке народила для нас Діва Марія? У чому полягає універсальне послання Різдва? У ньому йдеться про те, що Бог – це добрий Отець, а ми всі – брати.

Ця істина лежить в основі християнського бачення людства. Без братерства, яким нас обдарував Ісус Христос, нашим зусиллям щодо розбудови справедливішого світу бракує повітря й навіть найкращі проекти можуть стати структурами, позбавленими душі.

Ось чому, вітаючи нині з Різдвом Христовим, я насамперед зичу братерства.

Братерства між людьми кожної нації та культури.

Братерства між людьми, які підтримують різні ідеї, але здатні поважати одне одного і слухати інших.

Братерства між людьми різних релігій. Ісус прийшов, аби явити обличчя Бога всім, хто шукає Його.

Й обличчя Бога було явлене в конкретному людському обличчі. Воно явилося не в образі ангела, а в людині, яка народилася в певний час і в певному місці. Тож Своїм утіленням Син Божий показує нам, що спасіння приходить через любов, прийняття, повагу до нашої вбогої людяності, яку ми розділили в різних етнічних групах, мовах, культурах... Але всі ми – брати в нашій людяності!

Отож, наші відмінності – це не брак чогось і не загроза, це – багатство. Як у ситуації з митцем, який хоче створити мозаїку: краще мати кубики смальти якнайчисленніших відтінків, аніж лише кількох!

Досвід сім’ї вчить нас, що, як брати й сестри, ми відрізняємося одне від одного й не завжди живемо у злагоді, але є непорушні зв’язки, які нас єднають, а любов батьків допомагає нам і підтримує. Те саме стосується й родини всього людства, але в цьому випадку Бог – це Отець, фундамент і сила нашого братерства.

Нехай це Різдво дозволить нам наново відкрити братерські зв’язки, які єднають окремих осіб і всі народи. Нехай воно дасть ізраїльтянам і палестинцям можливість відновити діалог і рушити дорогою миру, яка покладе край конфлікту, що сімдесят років шматував землю, яку Господь обрав, аби явити тут обличчя Своєї любові.

Нехай Дитя Ісус дозволить любій стражденній Сирії віднайти братерство після цих довгих років війни. Нехай міжнародна спільнота вдасться до рішучих політичних постанов, відкинувши розбіжності й вузькі інтереси, щоб сирійці, особливо ж ті, хто мусив покинути свою землю й шукати притулку в інших країнах, могли повернутися до мирного життя на батьківщині.

Я хочу згадати про Ємен із надією, що перемир’я, досягнуте за сприяння міжнародної спільноти, нарешті принесе полегшення багатьом дітям і дорослим, виснаженим війною і голодом.

Також я згадую про Африку, де мільйони людей – це біженці або переміщені особи, які потребують гуманітарної допомоги й забезпечення продуктами. Нехай Боже Дитя, Цар миру, змусить замовкнути зброю і стане новою вранішньою зорею братерства на всьому континенті, благословляючи зусилля тих, хто працює над торуванням шляхів до примирення на політичному й соціальному рівні.

Нехай Різдво зміцнює братерські зв’язки, які єднають Корейський півострів, аби тривав розпочатий процес зближення й досягнення узгоджених цілей, які б забезпечили усім розвиток і добробут.

Нехай цей благословенний час дозволить Венесуелі відновити гармонію, а представникам усіх суспільних сфер – братерськи долучитися до розвитку країни й допомоги найслабшим верствам населення.

Нехай Новонароджений Господь принесе полегшення любій Україні, яка прагне досягти тривалого миру. Тільки в мирі й повазі до прав кожної нації країна може оговтатися від страждань, яких зазнала, і відновити гідні умови життя для своїх громадян. Я підтримую християнські спільноти цього регіону й молюся, щоб ми могли будувати відносини братерства і дружби.

Нехай перед Дитятою Ісусом наново відкриють братерство мешканці дорогої Нікарагуа, аби не взяли гору розколи і розбрат, а щоб усі доклали зусиль задля примирення та спільної розбудови майбутнього країни.

Я хочу згадати ті народи, які потерпають від ідеологічної, культурної й економічної колонізації, яким знайомий досвід нехтування їхніми свободами й ідентичністю, які страждають від голоду та браку освітніх і медичних послуг.

Особливо згадую наших братів і сестер, які святкують Різдво Господнє у важких, ба навіть ворожих умовах, зокрема там, де християнська спільнота перебуває в меншості, іноді зовсім беззахисна або не визнана. Нехай Господь дасть їм і всім меншинам змогу жити у мирі та здобути визнання своїх прав, особливо на релігійну свободу.

Нехай маленьке і змерзле Дитя, яке ми сьогодні споглядаємо в яслах, захищає всіх дітей світу й кожну вразливу, беззахисну й відкинуту людину. Нехай ми всі отримаємо мир і втіху від народження Спасителя і, відчуваючи, що Небесний Отець любить нас, віднайдемо одне одного й житимемо як брати!