Патріарх Константинопольський Тарасій та значення ікони в християнстві

Тарасій народився і виріс у столиці Римської імперії - в Константинополі у 8 столітті. Почав кар'єру з адміністрації, досягнувши звання секретаря сенатора, помічника імператора Костянтина VI. У той час 720-30-х рр. Візантійська імперія почала зазнавати великих втрат через землетруси, вулкани, цунамі та інші катаклізми. Радники попереднього імператора говорили про те, що причиною руйнувань є Боже покарання через іконопоклоніння. Такою думкою політичні проблеми видавали за релігійні. Почалось іконоборство і в 754 р. був зібраний Собор, де проголосили, що відтепер богопочитання буде звершуватися без ікон.
 
Рух іконоборства вніс велике сум'яття серед людей, Церква ставала в опозицію. Тарасій став Патріархом, покликаний налагодити порядок в імперії та провести реформи: відновити єдність з Римом та зібрати Собор задля навчання про значення ікони в житті християнина та Церкви. Так відбувся VII Вселенський Собор, де почитання ікон було захищено, а також відновлено внутрішню духовну єдність. Божі принципи допомогли Тарасію слідувати тим шляхом реформ, які були встановлені ним. З давньої античної культури були важливі зображення. "Ми поклоняємося Богу, але почитаємо ікони, через які Бог промовляє до нас. Матеріальні речі, такі як храм, ікони, хрест є вмістилищем Божої присутності. Хрест є видимий знак нашого спасіння. На хресті зображується особа Христа, через що Ісус уприсутнюється", - говорив святий Іван Дамаскин.