"Песах і Пасха - це запрошення вийти зі свого «Єгипту» і зробити крок до життя", - с. Наталія Гальцова

Песах і Пасха: про свободу, жертву і надію

Я щиро радію можливості говорити про два великі свята — Песах і Пасху. Це особливий час, коли майже одночасно юдеї святкують свій Песах, а християни західного обряду — Пасху. І щоразу мене вражає, наскільки ці свята глибоко пов’язані між собою. Можна навіть сказати точніше: одне випливає з іншого.

Коли ми уважніше вдивляємося в історію, стає очевидно — уявити новозавітню Пасху без старозавітного Песаху практично неможливо. Адже саме Песах є прообразом того, що згодом звершиться у Воскресінні Христовому.

Тож, розпочнімо з витоків.

Песах — одне з найважливіших свят юдаїзму. Його встановив сам Бог як пам’ять про визволення єврейського народу з єгипетського рабства. Це також одне з трьох великих паломницьких свят разом із Шавуотом і Сукотом, коли в часи існування Єрусалимського храму юдеї були зобов’язані приходити до святині.

Сама назва «Песах» походить від єврейського слова «пасах» — «пройти повз», «оминути». Вона нагадує про одну з найдраматичніших біблійних подій — десяту кару Єгипту, коли Господь «оминув» домівки ізраїльтян, позначені кров’ю ягняти, і зберіг життя їхніх первістків.

Це ягня — пасхальна жертва — має особливе значення. Воно стало знаком спасіння і водночас нагадує іншу біблійну історію: жертву Авраама, коли замість його сина Бог дав ягня. У цих подіях уже закладено глибокий символізм замісної жертви — той, що згодом набуде повноти в християнському розумінні.

Песах — це не лише спомин історичної події. Це свято свободи, яке євреї називають також «Хаг га-Херут» — святом визволення. Воно розповідає про вихід з дому неволі, з-під влади фараона, який боявся зростання ізраїльського народу і прагнув його знищити.

Саме тоді Бог покликав Мойсея і сказав, що почув стогін Свого народу та хоче його визволити.

Сестра Наталія Гальцова зі Згромадження Сестер Служниць Святого Духа.