Послання Богородиці, Цариці миру, через візіонерку Марію Павлович-Лунетті, 25 січня 2017 року

У програмі "У ваших намірах" відбулась презентація книги Святого Максиміліана Марія Кольбе "Непорочна відкриває Святого Духа. Унікальні духовні розмови". В ефірі ініціаторка та перекладачка книги с.Ісихія зі Згромадження Сестер Марії Ранньої Зірки та керівниця центру "ХристЛіт" Наталія Попович поділились, чому ця книга варта уваги.

Суть апостольства полягає в тому, щоби породити Христа в людських душах. А це є продовженням материнської місії Марії. Тому вшанування Марії і апостольство так тісно пов’язані. Той, хто у посвяті Марії вбачає лиш сентиментальну побожність, без зобов’язання поширювати Царство Боже, той не збагнув справжню суть істинної любові до Марії.

Марія у своєму Сині подарувала нам джерело усіх благодатей. То хіба Бог не може і далі таким чином дарувати нам свої ласки? Перше чудо Ісуса у порядку благодаті — освячення Йоана в материнському лоні, і Його перше чудо в порядку природи — перетворення води на вино, сталися, як каже Святе Письмо, за посередництвом Марії. На цьому базується вчення Церкви про загальне посередництво Марії у благодаті.

Вся велич Марії заснована на Її богоматеринстві. Але Вона не тільки Мати Христа, а також Мати його таємничого Тіла. Позаяк з Хреста в особі улюбленого свого учня Він довірив Їй все людство. Тому насправді Марія є і нашою Матір’ю. Йоан повідомив про останню волю Ісуса: «Біля Ісусового хреста стояли Його мати, сестра Його матері, Марія Клеопова, і Марія Магдалина. Побачивши матір і учня, який стояв поряд і якого любив, Ісус промовив до [Своєї] матері: Жінко, ось твій син! Потім звернувся до учня: Ось твоя мати! І відтоді взяв її учень до себе» (Йн 19,25–27).

Все життя Марії було отінене Святим Духом. Святе Письмо небагато повідомляє про Неї, але примітно, що перша та остання згадки про Неї в Новому Завіті показує Її у зв’язку зі Святим Духом. Справжня любов до Марії і вшанування Святого Духа тісно взаємопов’язані. Вшанування Святого Духа, таємниця плідності: «А на шостому місяці посланий був ангел Гавриїл від Бога до галилейського міста, названого Назаретом, до діви, зарученої із чоловіком на ім’я Йосиф, із дому Давида, а ім’я діви — Марія. І, прийшовши до неї, сказав: Радій, сповнена благодаті! Господь з тобою, [благословенна ти між жінками]. Вона стривожилася від цих слів і міркувала, що означало б це привітання. Та ангел сказав їй: Не бійся, Маріє, бо ти знайшла благодать у Бога. І ось, ти зачнеш в утробі й народиш Сина, і даси Йому ім’я Ісус. Він буде великий і Сином Всевишнього буде названий, і дасть Йому Господь Бог престол Його батька Давида, і довіку царюватиме в домі Якова, і Його царюванню не буде кінця! І озвалася Марія до ангела: Як станеться це, коли я чоловіка не знаю? У відповідь ангел сказав їй: Дух Святий зійде на тебе, і сила Всевишнього тебе огорне; тому й Святе, Котре народиться, назветься Сином Божим. Ось і твоя родичка Єлизавета, хоч звуть її неплідною, і та зачала сина у своїй старості; вона вже на шостому місяці; тому що жодне слово не буває у Бога безсилим! А Марія промовила: Ось, я раба Господня, нехай буде мені за словом твоїм!» (Лк 1,26–38).