Посвячення Богородиці. День 16: Що я маю побороти в собі, щоби дійти до внутрішнього вмирання?

Бог діє у нас в затишку

Будьте певні, в нас усе зіпсоване через гріх Адама і наші власні гріхи, і не тільки помисли тіла, а й усі сили нашої душі. Тож якщо наш грішний дух розглядатиме в нас якийсь Божий дар, розмірковуючи і любуючись, то цей дар, вчинок чи благодать зразу занечищуються і псуються, і Бог відвертається від них. Якщо ж навіть думки людського духа так переводять Божественні дари, то що вже нам казати про прояви свавілля, що значно зіпсутіші за прості думки? Тому нічого дивуватися, якщо Богу до вподоби ховати своїх «під покровом свого лиця», щоби вони не заплямувалися від людських поглядів, ані від свого власного усвідомлення. А чого лиш не зробить ревнивий Бог, щоб сховати їх! Скільки принижень Він їм пошле! Скільки помилок дозволить зробити! Яким спокусам дасть до них приступити, як до святого Павла! В якій непевності, темряві, безпорадності залишить їх! Яким же чудовим є Бог у своїх святих і в тих шляхах, які обирає, щоби привести їх до смирення і святості.