Блаженні лагідні, бо вони успадкують землю

   В сучасному світі слово «лагідність», передусім, смирення перед Богом або Всесвітом. Духовно лагідна людина визнає, що вона не є центром світу. Це відмова від постійного бажання доводити свою правоту, нав’язувати волю іншим або відповідати агресією на образу. У цьому стані людина стає «прозорою» для вищого світла.
   Духовна лагідність — це стан, коли зовнішні обставини більше не керують твоїм внутрішнім світом.
   Коли тебе ображають, а ти не спалахуєш гнівом — це і є справжня духовна влада.Це свобода не бути рабом своїх емоцій. З духовної сторони, це набагато вищий ступінь еволюції душі, ніж здатність перемогти когось фізично.
   Таємниця «успадкування землі». Тут криється метафізичний сенс. Людина, сповнена гніву та жадібності, ніколи не «володіє» тим, що має, бо вона завжди в тривозі.  Тільки лагідна людина здатна по-справжньому насолоджуватися буттям.
   Вона успадковує землю, тому що вона в гармонії з нею. Вона бачить красу в малому, відчуває єдність з усім живим, і тому світ належить їй у духовному сенсі — вона в ньому «вдома», а не на війні.