"Ми покликані бути учасниками Божого задуму, а не шукати власної слави", - отець Василь Іванів

«Ми — співробітники Божі», Павло говорить про себе та інших служителів Євангелія.
Бог є справжнім Господарем Своєї справи. Людина не може замінити Бога, але може бути Його знаряддям. Кожне служіння має цінність, якщо воно звершується у співпраці з Богом. Співробітник Божий — це не той, хто працює замість Бога, а той, хто виконує Його волю.
«Ви — Божа нива». Образ ниви нагадує про землеробство, яке потребує насіння;потребує догляду; потребує часу; приносить плід лише завдяки Божому благословенню.
Насінням є Боже Слово. Служителі можуть сіяти й поливати, але лише Бог дає духовне життя та зростання.
Для християнина це означає: відкривати серце для Божого Слова; дозволяти Богові змінювати себе; приносити плоди віри, любові та добрих діл.

«Ви — Божа будівля». Павло переходить від образу поля до образу храму.
Будівля символізує: єдність; порядок; міцність; Божу присутність.
Далі Павло говорить, що фундаментом є Ісус Христос (1 Кор. 3:11). Ніхто не може закласти іншої основи.
Кожен, хто служить у Церкві, будує на цьому фундаменті. Але важливо, чим він будує: золотом, сріблом, дорогоцінним камінням чи деревом, сіном, соломою. Божий суд випробує якість кожної праці.

Цей вірш навчає кількох важливих істин:
Уся слава належить Богові. Люди можуть бути талановитими служителями, але духовне життя дарує лише Бог. Кожен має своє покликання. Один сіє, інший поливає, третій навчає, четвертий підтримує. У Божому Царстві немає «неважливих» служінь.Церква належить Богові. Вона не є власністю священника чи окремої громади, спільноти. Це Божа нива і Божа будівля. Потрібно дбати про якість свого служіння. Бог оцінює не лише результати, а й мотиви, вірність і любов, з якими людина служить.

«Ми — співробітники Божі, ви — Божа нива, Божа будівля» нагадує, що Бог є джерелом життя і зростання; служителі лише виконують доручену їм працю; християни є Божим народом, який Він вирощує і будує; Христос є єдиною основою Церкви, а кожен покликаний відповідально бере участь у Божій справі.