"Православні України ніколи не розривали своїх стосунків із Римом, ба більше, на практичному рівні вони їх підтримували", - о. Юрій Блажиєвський

У програмі «Наближаючись до Православ’я» з ієреєм Православної Церкви України отцем Петром Лопатинським ми продовжили розмову про симфонію між Церквою та державою, беручи до уваги VII-Х століття. У центрі уваги — Вселенські собори, участь імператорів у церковних справах та роль богословів, зокрема святого Максима Сповідника, який глибоко осмислював стосунки Бога і людини. Ми також торкнулися питань, чи можуть святі отці помилятися, якою є природа Церкви, та як співіснують влада земна і влада духовна. Завершується програма роздумами про сучасну Православну Церкву України та її взаємини з державою.

В ефірі Радіо Марія в ранковій катехезі був священник Української Греко-Католицької Церкви отець Роман Братковський. Він продовжував цикл катехез під назвою «Велика заповідь». Тема цієї катехези звучить так: "Негативний образ Бога Отця". Говорили про те, як полюбити Бога, як пізнати Бога Отця. Згадували, хто формує цей образ Бога Отця, звідки походить позитивний образ Бога Отця.

Розмова з отцем Віталієм Луковським у програмі «Захристія» стала живим свідченням того, як Бог провадить людину через несподівані обставини. У 16 років батьки його завели до храму лише з практичною метою — вивчити польську мову. Але ця зустріч із Церквою відкрила в юнакові покликання, яке згодом стало його життям.

У день літургійного спомину ангелів-охоронців Радіо Марія запросило слухачів до роздумів над темою «Наші небесні друзі». Разом із братом-францисканцем Андрієм Немченко ми відкрили для себе, ким є ангели-охоронці, яку роль вони відіграють у нашому житті, як із ними спілкуватися та яку духовну місію вони виконують поруч із людиною.
У програмі пролунала відповідь і на деякі поширені питання. Чи може людина обирати свого ангела? В чому ангели можуть нам “заздрити”? Як спілкуватися з ангелом-охоронцем? На всі ці питання слухачі отримали пояснення.

У денній катехезі на Радіо Марія отець Віталій Козак, монах-кармеліт із Бердичева, продовжив цикл «Антропологія Едити Штайн», зосередившись на темі справжньої внутрішньої свободи та благодаті.

Головна думка катехези: свобода не зводиться ані до політики, ані до анархії. Вона не є свавіллям, а відповідальністю та здатністю чинити добро. Там, де людина вибирає зло, вона втрачає свободу й підпадає під залежності. Християнство, підкреслив отець, не є «релігією заборони», а радше живими відносинами «я і Бог».