Прощати, щоб жити! - коментар Євангелія

"Головна проблема слуги у тому, що він не зрозумів, що для нього зробив цар! Його серце не перемінилося і не стало добрим. Замість подяки і переосмислення свого життя, слуга став шукати і карати винних.

Бог хоче, щоб після кожного прощення, яке Він дарує нам, зокрема, через прощення ми ставали кращими, добрішими і милосерднішими. Бо духовне життя і милосердя Боже має навчати нас передусім, милосердно чинити і з іншими".

Євангеліє від Матвія 18, 21-35

21.Тут підійшов Петро й каже до нього: «Господи! Коли мій брат згрішить супроти мене, скільки разів маю йому простити? Чи маю до сімох разів прощати?» 22.Ісус промовив до нього: «Не кажу тобі: До сімох разів, але — до сімдесяти раз по сім.» 23.«Тому Царство Небесне схоже на царя, що хотів звести рахунки з слугами своїми. 24.Коли він розпочав зводити рахунки, приведено йому одного, що винен був десять тисяч талантів. 25.А що не мав той чим віддати, то пан і звелів його продати, а й жінку, дітей і все, що він мав, і віддати. 26.Тоді слуга, впавши йому в ноги, поклонився лицем до землі й каже: Потерпи мені, пане, все тобі поверну. 27.І змилосердився пан над тим слугою, відпустив його й подарував йому борг той. 28.Вийшовши той слуга, здибав одного з своїх співслуг, який винен був йому сто динаріїв, схопив його й заходився душити його, кажучи: Віддай, що винен. 29.Тож співслуга його впав йому в ноги й почав його просити: Потерпи мені, я тобі зверну. 30.Та той не хотів, а пішов і кинув його в темницю, аж поки не поверне борг. 31.Якже побачили товариші його, що сталося, засмутились вельми, пішли до свого пана й розповіли йому про все сподіяне. 32.Тоді його пан покликав його і сказав до нього: Слуго лукавий! Я простив тобі ввесь борг той, бо ти мене благав. 33.Чи не слід було й тобі змилосердитись над твоїм товаришем, як я був змилосердився над тобою? 34.І розгнівавшись його пан, передав його катам, аж поки йому не поверне всього боргу. 35.Отак і мій Отець Небесний буде чинити вам, якщо кожний з вас не прощатиме братові своєму з серця свого.»