Ті, яких ми можемо засуджувати, мають відкриті серця на пошук Бога. Рахав - жінка блудниця, яка дозволила Богу перемінити себе та врятувати через неї народ. У продовження циклу про біблійних жінок зі Старого Завіту с.Марта Пшивара, провінційна настоятелька Сестер Служниць Святого Духа в Україні, знайомить нас із Рахав з Книги Ісуса Навина.
У Книзі Ісуса Навина ми зустрічаємо біблійну жінку на ім’я Рахав. Богові не перешкодило обрати ту, яка була блудницею. Рахав мала відкрите серце на слухання Бога, і це дозволило Господеві перемінити її та зробити історію життя цієї жінки святою. Вона жила в грішному місті Єрихоні. Бог любить грішника, але ненавидить гріх. Місто та всі його мешканці гинуть, адже Бог нищить зло на землі. Рахав же не гине, бо дозволяє Богові змінити її. Так ця жінка пізнає повноту життя.
Ізраїльський народ у той час поклонявся різним богам, не знаючи єдиного правдивого Бога Ізраїля. Коли до міста приходять розвідники, яких послав Ісус Навин, Рахав починає з ними співпрацювати, бо завдяки своїй чуйності бачить знаки й розуміє, що Бог захистить свій народ. Її серце було відкрите на пошук правди та справжньої любові. Вона ще не знала єдиного Бога, але Бог уже знав її.
«Людина, яка має відкрите серце, може стати знаряддям у руках Бога», — говорить с. Марта. Рахав побачила, що Бог є близько, що Він провадив ізраїльтян через пустелю і хоче піклуватися про свій народ. Він поставився до неї так, як ніхто раніше. Вона знайшла любов у Бозі — Він став реальною Особою в її житті. Ті, хто зневажав Рахав через її блудництво, були врятовані Богом Отцем саме через неї.
«Істинно кажу вам: митарі й блудниці випереджають вас у Царстві Божому» (Мт. 21, 31б).
У катехезі на «Радіо Марія» сестра Люцина та отець Станіслав Свурка розкривають глибоку сутність молитви на вервиці. Вони пояснюють, чому розарій — це не механічна рутина, а жива споглядальна молитва разом із Пресвятою Богородицею, яка перетворюється на джерело сили, миру та Божої благодаті у щоденних випробуваннях.
Як людина втрачає моральні орієнтири? Як зберегти совість там, де правила замінюють правду? Чи можуть слова стати інструментом ідеологічної маніпуляції та моральної деформації людини? Відповіді на ці питання шукаємо разом з босим кармелітом о. Віталієм Козаком у програмі “Катехиза”.
У четвертій катехезі циклу «Псалом до душі» Михайло Сорокін роздумує над покутним псалмом 51. Автор розповідає про реалії Давида, псалмоспівця, у яких важких гріхах він перебував. Також зосереджує свою увагу на Божому милосерді, яке виходить на зустріч грішникові та завжди є більшим за сам гріх.
Отець Григорій Рогацький зосередився на словах зі Святого Письма "Я милосердя хочу, а не жертви" Мт.9,13. Катехит пояснює, що ж означає давати та приймати дар та хто є моїм ближнім .
Отець Віталій Храбатин продовжив ділитись зі слухачами життєвою філософією Гілберта Кім Честертона. Цього разу катехит зосередився на думках письменника про навернення. Сам Честертон був конвертитом, тобто у дорослому житті навернувся до християнства.