Серце Ісуса — джерело любові, яка рятує у часи війни та випробувань

Червень у католицькій традиції особливим чином присвячений Найсвятішому Серцю Ісуса. Для отця Марка Рудзя ця тема є не просто частиною літургійного календаря, а фундаментом усього християнського життя.

Ділячись спогадами про навчання в семінарії, отець Марек зазначає, що молодим семінаристом він часто сприймав віру крізь призму дисципліни та інтелектуальних теологічних лекцій. Проте саме в моменти втоми від «купи теології» слова про Божу любов ставали для нього справжнім «свіжим повітрям» або «життєдайною водою». Особливим прикладом для нього став духовний отець (нині єпископ) Генрик Черешко, якого завжди можна було знайти на колінах перед Пресвятими Дарами, і чиї слова «Бог є любов» допомагали долати внутрішню «духовну сушу».

Важливим теологічним відкриттям для отця Марка стало розуміння біблійної справедливості. Спираючись на єврейський менталітет, він пояснює, що в мові Біблії «справедливий» — це не той, хто жорстоко карає, а той, хто є милосердним. Бог не відплачує нам згідно з нашими гріхами, бо Його справедливість полягає у щедрості та довготерпеливості. Саме тому християнам важливо, подібно до апостола Йоана, «тримати голову на грудях Ісуса», довіряючи Його любові більше, ніж власним зусиллям заслужити спасіння.

Сьогодні тема любові набуває особливого значення для України. Отець Марек наголошує, що жертовність українських воїнів, які захищають громадян у надважких умовах, є найвищим виявом любові: «Нема більшої любові, якщо хтось віддає життя за свого ближнього».

Священник підкреслює, що обов’язок цивільних — відповідати на цей «борг любові» щоденною молитвою. Любов — це та сила, що єднає людей подібно до того, як вона єднає Особи Пресвятої Трійці, і саме вона здатна перемогти розділення, яке сіє ворог.

Життєвий досвід отця Марека свідчить: без Божої любові ми не можемо спастися власними силами чи ідеальним виконанням законів. Тільки перебуваючи в любові, ми перебуваємо в Богові, знаходячи силу любити навіть тих, хто нас скривдив