"Хочу наблизити вас до серця Марії", - говорить с. Вероніка Люльчак, яка належить до Згромадження Малих Сестер Непорочного Серця Марії, м. Бердичів. У катехизі вона ділиться роздумами про серце як місце зустрічі з Богом на прикладі серця Марії, що "зачало" Ісуса Христа.
Серце має багато значень у католицькому духовному баченні: серцем ми віримо на праведність, серцем є місце, де відбувається віра і прийняття Божої благодаті. Стан серця відображає духовний і моральний стан людини. Катехизм Католицької Церкви зазначає, що серце є прихованим центром, де відбувається зустріч із Богом. Тільки Святий Дух може повністю зрозуміти людське серце - місце вибору, де людина обирає між добром і злом. Із серця походять джерела життя. Марія є "скарбницею" таємниць Божого Царства, яка прийняла в повноті Божу волю. Вона відкриває своє серце для духовного прийняття: слухала, приймала, роздумувала і діяла. Святий Дух допомагає зрозуміти Божі таємниці, але навіть у нерозумінні Марія залишається вірною Божому плану.
"І всі, хто почув, дивувались тому, що їм пастухи говорили... А Марія оці всі слова зберігала, розважаючи, у серці своїм" (Лк. 2:18-19). Свята Діва Марія не тільки слухала, але й брала активну участь у внутрішньому житті. Особиста молитва в серці допомогла Марії зачати Ісуса спочатку в серці, а потім вже народити в тілі. Переповнене любов'ю і вірою серце змінило історію людства. А як я відповідаю на Божий план у своєму житті?
У катехезі на «Радіо Марія» сестра Люцина та отець Станіслав Свурка розкривають глибоку сутність молитви на вервиці. Вони пояснюють, чому розарій — це не механічна рутина, а жива споглядальна молитва разом із Пресвятою Богородицею, яка перетворюється на джерело сили, миру та Божої благодаті у щоденних випробуваннях.
Як людина втрачає моральні орієнтири? Як зберегти совість там, де правила замінюють правду? Чи можуть слова стати інструментом ідеологічної маніпуляції та моральної деформації людини? Відповіді на ці питання шукаємо разом з босим кармелітом о. Віталієм Козаком у програмі “Катехиза”.
У четвертій катехезі циклу «Псалом до душі» Михайло Сорокін роздумує над покутним псалмом 51. Автор розповідає про реалії Давида, псалмоспівця, у яких важких гріхах він перебував. Також зосереджує свою увагу на Божому милосерді, яке виходить на зустріч грішникові та завжди є більшим за сам гріх.
Отець Григорій Рогацький зосередився на словах зі Святого Письма "Я милосердя хочу, а не жертви" Мт.9,13. Катехит пояснює, що ж означає давати та приймати дар та хто є моїм ближнім .
Отець Віталій Храбатин продовжив ділитись зі слухачами життєвою філософією Гілберта Кім Честертона. Цього разу катехит зосередився на думках письменника про навернення. Сам Честертон був конвертитом, тобто у дорослому житті навернувся до християнства.