Схіархімандрит СЕРАФИМ: "Якщо спасеш їх - піду в монахи! - Сказав я, поклавши на могилу святого розпухле тіло своєї важкохворої вагітної дружини"

"Я народився і виріс в Грузії, служив тут в армії" - розповідає свою історію монах Грузинської Апостольської Автокефальної Православної Церкви. - Моє життя не було зразковим! Я добряче набідокурив в дитинстві та молодості. Потім я одружився. Коли моя дружина завагітніла - у нас виникли дуже великі проблеми. Вона була на 8-му місяці вагітності. Прокинувшись одного ранку, я просто не впізнав її! Дружина була вся опухла. Це було жахливо! Ми поклали її в лікарню на зберігання. Лікарі не розуміли, що з нею, але говорили, мовляв, в будь-якому випадку, дружину я, судячи з всього, втрачу, але дитину в принципі, спасти можна. Словом, треба різати! Я відмовився! Підняв її на руки, і посадив в авто. Ми поїхали на могилку отця Гавриїла УРГЕБАДЗЕ (роки життя - 1929-1995. Канонізований ГААПЦ - 20 грудня, 2012 року. Широковідомий через інцидент, що стався 1 травня1965 року, коли під час травневої демонстрації підпалив портрет Леніна. За це був жорстоко побитий натовпом. Дістав 18 переломів! Свій вчинок представникам КДБ пояснив тим, що почитання вартий лише Бог, а не людина. Ще за життя отець Гавриїл УРГЕБАДЗЕ мав всенародне почитання, дар прозорливості та чудотворень.- АВТ.)
Я поклав дружину на його могилку і сказав: "Якщо ти догідник Божий, то попроси там біля Престолу Божого, щоб не втратити мені їх обох, і якщо моє життя буде завгодне Господу - то я піду в ченці, тільки спаси їх!". Чудо відбулося буквально, на другий день. Вона стала такою, як раніше! У нас народилася дівчинка, ми назвали її Кетеван. А я після цього, як звичайний аферист, вирішив втікти від свого завіту з Богом..."