У сім'ї має бути гармонія, взаєморозуміння про це детальніше ми дізнаємося в циклі програм Світлани Сокирко "Цінність сім'ї"
Дуже багато подружніх пар визначають свої проблеми як труднощі у спілкуванні. Ці труднощі можуть випливати з численних помилок, які з’являються в ході розмов.У цій розмові я представлю не тільки три помилки в подружній комунікації, але й розкажу про суттєву помилку, якої часто припускаються пари.
Помилка № 1 Ви надаєте значень, яких немає«Ну, певно, кожен вважає, що в хорошому подружжі чоловік повинен дарувати жінці квіти!»Ні, не кожен. Людина складається (не тільки) з переконань, усталених схем, у яких функціонує. Вона навчилася сприймати світ певним чином і їй здається, ніби всі інші функціонують так само, а принаймні — повинні.Якщо ви розмовляєте з подругом — не припускайте, ніби знаєте, що означає, коли він каже, що ви його не слухаєте. Що означає, що «ви його не слухаєте? Він не відчуває, що його розуміють? Ви сидите, уткнувшись у смартфон? Якщо ви не розпитаєте — ніколи не дізнаєтеся, і повірте мені: ваш подружній стан тут не грає ролі. Не вважайте, що як ви прожили разом уже 10 років, то нічого нового не можете одне одному сказати.
Помилка № 2 Спокійно не означає переконливоДекому видається, що як тільки вони зможуть сказати те, що думають, спокійно і врівноважено, то успіх гарантований. Друга сторона напевно це зрозуміє і «краще почує», оскільки у розмові не буде бурхливих емоцій. Що ж, це досить наївне мислення. Ваш співрозмовник може просто не погоджуватися зі змістом того, що ви кажете. Важливо, що ви на нього не кричите; але це не означає, що коли ви говорите спокійно, то друга людина мусить із вами погодитися і зробити так, як вважаєте ви. Це так не діє.
Помилка № 3 Ви більше ставите до відома, ніж запитуєтеВаші розмови — це монологи. Ви виголошуєте свій, ваш співрозмовник — свій. Жодних дотичних. Жодних сполучних ланок. Знаєте, чому? Бо в вас немає зацікавленості цією другою людиною та її точкою зору. У вас у голові одна мета: переконати другого у своїх раціях. Єднальними ланками є запитання, які виражають зацікавленість і при нагоді допомагають уникнути помилки №1
Якщо й вас є проблеми зі спілкуванням у зв’язку, то замисліться, чи не йдеться тут про щось більше. Продумайте, як інакше ви можете це назвати, і зосередьтеся на розв’язанні справжньої проблеми. По змозі уникайте цих трьох названих помилок у комунікації, коли будете викладати другій людині свої думки.
Монах зі Згромадження Найсвятішого Ізбавителя УГКЦ отець Василь Іванів: життя під пануванням Ісуса Христа — одна з центральних тем у богослов’ї апостола Павла. Для Павла прийняття Христа як Господа (грец. Kyrios) — це не просто зміна релігійних поглядів, а фундаментальна зміна громадянства, підпорядкованості та самої природи людини.
Христос обирає зрадника (Петра) і гонителя (Павла) не за їхні гріхи, а попри них, бачачи їхній прихований потенціал і здатність до щирого каяття. У програмі говоримо з отцем Василієм Іванівим, згромадження Найсвятішого Ізбавителя УГКЦ.
Про постать митрополита Андрея Шептицького та духовно-моральне виховання людини у сучасному світі говоримо у програмі з отцем Теодором Дутчаком, ЧСВВ УГКЦ.
Образ Найсолодшого Серця Господа Ісуса Христа займає особливе місце в християнській духовності. Серце в біблійній традиції означає центр особистості, джерело любові, милосердя, думок і намірів. Коли Церква вшановує Серце Ісуса, вона поклоняється не лише фізичному серцю Спасителя, а насамперед Його безмежній любові до людства. У програмі говоримо про Найсолодше Серце Господнє з отцем Василієм Іванівим, ЗНІ УГКЦ.
«Святеє святим!». У відповідь народ співає: «Єдин Свят, Єдин Господь, Ісус Христос…». Цим Церква нагадує, що Святі Дари — Тіло і Кров Христові — є найбільшою святинею, до якої потрібно приступати з вірою, покаянням і благоговінням.
Заклик «Будьмо уважні!» означає не просто фізичну зосередженість, а внутрішню пильність, зібраність душі, готовність почути Бога і відкрити Йому своє серце. У програмі тему розкриває монах згромадження Найсвятішого Ізбавителя отець Василь Іванів, УГКЦ.