"Священик - це м'яка дійсність!" - нунцій Клаудіо ГУДЖЕРОТТІ

Яким ми є запахом? Тим з 70 ароматів, чи смердючим, що одразу хочеться викинути. Коли люди дивляться на священиків, чи вони відчувають аромат Христа? У традиційній теології говориться, що ми є Alter Christus (Другим Христом.- Авт.). Завдання священика - служити!
Так не є, що коли ми вділили ТАЇНСТВА, ми можемо спокійно собі сісти в зручне крісло. Потрібно працювати далі. Запах має продовжувати розповсюджуватися! Як же ж можна здобути аромат Христа? Чи вистачає нам того, що ми отримуємо в день священницьких, чи єпископських свячень? Якщо ми стаємо сухими, ми як та сіль, яка втрачає солоність, яку треба викинути. Священик - це м'яка дійсність! Якщо ж ми перетворюємось на каміння - ми стаємо нестерпними для себе та інших!
Не треба думати, що священики - це вчителі з різками, які раптом що били по пальцям! Якби ми були делеговані лише для проголошення законів, де ж тоді Радісна вість? Це що? Лише Кодекс Канонічного права і все?
Має бути більше молитви, яка походить від Божого слова, наповнює собою, це земля, яка добре наповнена водою, а не каміння, на яке трапляє вода і йде далі.
Фото з порталу http://catholic.by/2/images/phocagallery/2015/12/2015-12-12-aplatak/thumbs/phoca_thumb_l_aplatak-5.jpg