Три Святителі - були прославлені за життя та після смерті великими чудесами

За їхні заслуги Східна Церква називає їх у своїх Богослужіннях рівноапостольними, колонами Церкви.
Всі вони жили в IV столітті — золотому віці християнської віри.
Св. Василій і св. Григорій — сини славної Каппадокії, що в Малій Азії, друзі і майже однолітки. Св. Іван Золотоустий — з Антіохії, він молодший за них на 20 років.
За імператора Олексія Комнина (1081-1118) почався в Царгороді спір, котрий з трьох великих єрархів більший. І тоді всі троє явилися єпископові Евхаїди Йоанові, чоловікові великої святости й учености, і сказали йому так: “Всі ми у Бога маємо однакову славу і немає між нами суперечок з цього приводу. За життя ми писали про те, що було корисне для спасіння вірних, а писали так, як нам казав Святий Дух; навчали того, чого самі навчилися. Нема між нами першого і другого, нехай же і люди нас не розділяють, бо ми за життя любили мир і згоду й любимо її і тепер. А щоб показати, що ми є одне у Бога, признач празничну службу для нас в один день, а ми постараємося, щоб усі, вшановуючи нашу пам’ять, отримали поміч для спасіння, можемо це зробити, бо маємо ласку в Бога!” І тоді, після цього об’явлення, свята Церква визначила день 30 січня на вшанування пам’яті і почитання великих трьох святителів.