Тяжкі гріхи не приходять несподівано - Історія Самсона

Назореї — це люди в давньому юдаїзмі, які добровільно або за Божим призначенням давали особливу обітницю присвятити себе Богові. Назва походить від давньоєврейського слова назір, що означає «відокремлений» або «посвячений».

Ми усі є присвячені Богові у таїнстві Хрещення. Він покликав нас жити у цьому світі, але бути не з цього світу. Божий народ у певному сенсі відділений від світу, бо є народом святим. Тобто відділений, щоб бути присвяченим Господу.

Усі назореї давали обітницю не вживати жодних продуктів з винограду, не обрізати волосся та не доторкатись мертвих. Один із найвідоміших назореїв у Книзі Суддів – Самсон. Окрім інших видимих знаків назорейства він володів також неймовірною силою. Та усе це було зовнішнім проявом посвячення Богові. Часто ми також виконуємо багато зовнішніх знаків приналежності Богові – молимось та ходимо до храму, та наше серце залишається постійно прив'язаним до приємностей світу.

Самсон, хоч і мав велику силу, був людиною слабкою, прив'язаним до світу та приємностей. Книга Суддів описує його відносини з трьома жінками. Й у світлі цих відносин показує, як Самсон поступово втрачав своє назорейство – благословіння від Бога. Тяжкі гріхи не приходять несподівано. Спочатку ми погоджуємось на маленькі речі, які здаються нам несуттєвими. Злий дух підказує, що нічого страшного не станеться, якщо ми їх вчинимо. Потім ми погоджуємось на щось, що напевно є гріхом, але думаємо, що це ще не тяжкий гріх. І так доходимо до ситуацій важких смертельних гріхів.