У вічність візьмемо тільки те, що подарували іншим

Ми часто дуже глибоко ховаємо власну грішність, часом навіть від нас самих. У той самий час вивертаємо назовні грішність наших ближніх. Нам бракує милосердя до тих, хто поряд і у думках, і у словах. Тоді потрібно зупинитись і в тиші поглянути на іншу людину, адже Господь говорить: я хочу дати цій людині милосердя. Ми даруємо іншим те, що нам здається, вони потребують. Натомість катехит наголошує, що краще запитати себе: "чим я можу послужити цій людині, що подарувати?", а тоді дарувати. Якщо щось, що я даю, допомагає іншій людині - це дар від Бога, його благословіння.