У яких випадках вбивство не несе моральної відповідальності?

Українською формулювання 5-ої зповіді звучить як заповідь, так і пророцтво- "Не вбиватимеш". "Будь- яке пряме і свідоме вбивство людини вважається тяжким гріхом" - зазначено у Катехизмі Католицької Церкви.
Катехит зазначає, що у ситуації війни не кожне вбивство є тяжким гріхом. Існує поняття "законний захист", за яким захист є морально виправданим.
Умови, за яких цей захист морально виправданий: 

1. Несправедлива агресія.
2. Агресія є у тракті реалізації.
3. Ціллю людини, яка захищається, є не завдати шкоди, а захиститися. 
4. Пропорційність у використанні засобів - шкода, яка завдана, не може бути більшою ніж та, яка загрожує.

Люди, які вирішують розпочати війну- санкціонують масове вбивство. Першочергова відповідальність за смерті людей у такому випадку на тих, хто приймає рішення про війну, хто погоджується з цим і слідує. 
Ненавимисне вбивство не несе в собі моральної відповідальності, хоча і несе в собі тягар для того, хто ненавмисно позбавив іншу особу життя. 
Говорячи про вбивство ненародженого життя, катехит розповідає про Ісуса, який часто підтримував людей соціально вразливих категорій: вдів, сиріт, прибульців. З цього бачимо, що сам Бог вчить нас захищати вразливе та делікатне. 
Кара екскомуніки, передбачена Канонічним правом, накладається у різних випадках, у тому числі силою права на кожного в ланцюжку вчинення аборту. Умови накладання: 

• людина є частиною Церкви;
• повнолітня;
• розуміння вчинення гріха. 

Щодо важких випадків, які стосуються згвалтувань, отець пояснює, що до насилля, яке уже здійснене над жінкою, додається ще й насилля аборту. Якщо для жінки дитина нагадує про травму та кривдника, та сама присутність дитини завдає ще більшого болю цій жінці, то, як казала Св. Мати Тереза, краще народити дитину і віддати її на виховання іншим. 
Для Бога немає такого гріха, який Він би не простив.