Літургія годин (Бревіарій)
Св.Літургія з Катедри св. Олександра (Київ)
Молитовна лінія
Заклик до Бердичівської Богородиці (Наживо)
Вечірній ефір
Катехиза
Слово на кожен день
Літургія годин (Бревіарій)
Розарій
Катехиза
Розмова з Патріархом
Духовні читання
Катехиза
Меса
Розарій
Коронка до Божого Милосердя
Святий дня
Молитва
Дитяча катехиза
Меса
Ця операція готувалася кілька останніх
місяців . Ми чекали від РФ відповіді про процедуру передачі Надіі .
Найбільше ми боялися всіляких коментаторів- всезнайок всіх мастей і
фасонів, які чули дзвін, не знали , де він , але бігли на всі ефірі
розповідати... І друга сторона брала паузу... Навіть сьогодні, коли
інформація про звільнення Надіі передчасно просочилася в російські ЗМІ і
іі підхопили украінські - ми дуже переживали, щоб операція не
зірвалася.
Для нас зі Святом сьогодні був майже детективний день.
6.30- літак. Президентський борт вилітає за Надією. Ростов. Ми не маємо
права сходити з трапа. Операцією за дорученням президента керує
керівник СБУ. Згідно домовленостей, Надія має зайти в літак в ту
хвилину, коли російський літак, що в цей час приземлився у Києві, забере
на свій борт двох російських вбивць- грушників.
..... Година
очікування. Починається рух двох машин без номерів. Там - спецназ, ФСБ і
десь там, за темними вікнами Надія... Чекаємо іі виходу.
Раптом в
нас зі Святом починають обриватися телефони: в російських ЗМІ запущено
інформацію про літак, звільнення і тд... Все затримується. Ми нервуємо.
Дивимося з відчинених дверей літака в очі тим, хто в машині.
Все!
Пішов рух! Вона виходить в оточенні десяти чоловіків в формі. Вона
дивиться на небо і жадібно хапає повітря . Вона піднімається на борт і
кричить : " Слава Украіні!" Ну, і ще дещо, але то нехай залишиться за
кадром....): даруємо ій букет в патріотичних кольорах . " Я не люблю
квіти!"- відрізає Надія ( чуєте, дорогі колеги, раджу вам Надіі квіти не
дарувати). Кладе букет поряд: " Це мамі віддам"- каже. Нарешті ми
обнімаємося. Вона - як натягнута струна, ще не вірить в те, що
відбувається, розповідає, що 5 годин сиділа в тому автобусі без номерів,
очікуючи руху додому, в Украіну. Вона, мабуть, інакше уявляла собі ці
перші емоційні хвилини.
Тим часом нашому борту поки що не
дають виліт. Надя скидає зимові чоботи, психологічно відходить-
відмерзає, показує нам свій нехитрий скарб, який везе в Украіну:
саморобки з паперу, які конструювала- збирала, аби зайняти себе в
камері. І подарунок мамі на день народження: тарілочку, яку сама
склеіла, і тоді, у березні , не могла відадти сама.
І ще - два величезних пакети з листами. Це тільки ті, що отримала цього місяця!
Вона мчить в кабіну пілотів і нарешті посміхається. Щиро, широко і
щасливо. Вона вже не Іжачок. Тільки в кабіні вона відчула, що все, що
відбувається- це правда.
У нас , якщо чесно, теж післястресся): -
бо перехивлювалися, бо знаємо, як важко боролися багато людей за
звільнення Надіі і як ісе було хитко і непевно.
Надія говорить ті
перші слова, які хоче сказати всім, хто іі підтримував. Потім знову
різко піднімається з крісла і мчить в кабіну пілотів: " я мушу побачити
перетин кордону!!! О! Украіна! Харків! Полетіли в Чугуів!" - сміється
вона .
Дві години дороги ми спілкуємося про головне : звільнення
всіх інших. Надія жадібно розпитує про інших заручників : скільки іх ще
залишаєттся в РФ і скільки в ОРДЛО, як просуваються переговори по іх
звільненню. Розповідаємо про те, що найближчим часом очікуємо позитивних
новин про Генадія Афанасьєва і Юрія Солошенка і тому так переживали,
щоб сьогодні все відбулося. Надія дуже хоче, щоб іі Голос почув весь
світ і щоб цей Голос допоміг звільнити нам всіх наших бранців. Вірю, так
і буде.
Нарешті Украіна. Мама і сестра змогли обняти Надію.
А ми - працюємо далі. Маємо звільнити всіх."
У часі нашої програми ми поставили слухачам запитання: Як на ваш погляд, де була б найефективнішою Надія Савченко після повернення...